Наприкінці літа 2022 року вокзал станції Харків-Пасажирський отримав вагому та заслужену відзнаку – «Пасажири рекомендують». 

Й це у рік повномасштабної війни проти України. У час, коли Харків живе та працює як прифронтове місто. Здавалось би дивно, але насправді – ні. За цей рік колектив вокзалу під керівництвом Михайла Макаренка змужнів та загартувався, а ще навчився посміхатись кожному відвідувачу.

Майже мільйон осіб виїхало під час евакуації залізницею. Бували дні, коли площа перед вокзалом була заповнена людьми вщент, а черга в один бік тягнулася до самого МакДональдзу. Та попри усе, коли з наставанням комендантської години двері вокзалу зачинялись, у приміщенні не залишалось жодної людини, яка бажала, но не змогла поїхати.

«Я щиро вдячний голові правління АТ «Укрзалізниця» Олександру Камишину за той вотум довіри до нас, за дозвіл відправляти евакуаційні поїзди не за розкладом, а за наповненням, – розповів нам під час зустрічі начальник вокзалу Харків-Пасажирський Михайло Макаренко. – Головним напрямком стали західні регіони України, й це зрозуміле. А ще, ми зчіпляли по два-три електропоїзди (а по простому, електрички) в один й вивозили людей у бік Дніпра та Вінниці. У день вдавалось евакуювати до 40 тисяч осіб. Попри те, що фахівців на вокзалі не вистачало, не було допущено жодного випадку травматизму, а тим більше смертельного випадку за увесь цей час».

Як людина відповідальна, Михайло Миколайович не залишав робоче місце допоки напруга не зменшилась та прожив на вокзалі (у буквальному смислі) три з половиною місяці.

А коли Укрзалізниця потрохи почала евакуаційні поїзди заміняти на звичайні за розкладом, команда Харків-Пасажирського почала готуватись до роботи взимку. За підтримки директора філії «Вокзальна компанія» Леоніда Лобойка було оперативно придбано печі-буржуйки та дрова на випадок вимкнення електроенергії, поставлено електрогенератор та теплові завіси тощо.

«Але я розумів, що під час повітряних тривог залишатись на першому поверсі небезпечно.

Тож залучившись підтримкою харківського бізнесу насамперед Валентина Шеветовського, голови Наглядової ради ПрАТ «Харківський плитковий завод», Олександра Харченка, голови правління «ВАТ «Трест Житлобуд-1», та Дмитра Кроленка, голови Наглядової ради ТДВ «Житлобуд-2», ми розпочали облаштування приміщень цокольного поверху будівлі вокзалу, – каже Михайло Макаренко. – Зараз тут вже обладнаний зал, де можна перечекати тривогу, зігрітись, випити гарячого чаю чи кави, зарядити телефон. Є дитяча кімната, за яку ми також вдячні фонду ЮНІСЕФ. Днями відкрили кімнату матері та дитини.

Але ми стикнулись із тим, що на цьому поверсі не було передбачено туалетних та душових кімнат. Знову заручившись підтримкою соціально-відповідального бізнесу, ми зробили відповідний проєкт, який вже почали втілювати у життя.

Дуже надихає, коли телефонуєш, наприклад Валентину Шеветовському, кажеш так й так, потрібна допомога, бо, по-перше, коштів немає, а по-друге, коли будуть – це ще час на тендери та таке інше. А він у відповідь: не переймайся, кажи що треба, усе зробимо. Напевно, ми, українці, тим й відрізняємось, що готові простягнути руку допомоги один одному у складний час».

Фортеці незламності – це фортеці незламного українського духу, центри сили людяності та взаємодопомоги, осередки добра та світла наших сердець. Щодня майже триста осіб навідуються лише до однієї такої фортеці, що завдячуючи спільним зусиллям розправляє крила на вокзалі Харків-Пасажирський.

Допомагаючи таким проєктам – наближаємо нашу перемогу!

Захистимо та відбудуємо! Все буде Україна!

Нагадаємо.