Харківська ТЕЦ-5 готується до нового опалювального сезону.
ТЕЦ прагне відновити потужності
Харківська ТЕЦ-5 гідно пройшла опалювальний період 2022/2023. Він був найскладнішим в історії цілої країни, а для теплоцентралі ще й сповненим ворожих атак і прямих влучань.
Керівник ТЕЦ-5 Олександр Мінкович повідомив, що наразі на станції етап ремонтно-відновлювальних робіт.
«Харківський регіон, на жаль, сповна відчуває на собі руйнівну силу ракетних ударів. ТЕЦ-5 теж зазнала серйозних пошкоджень. Та, акумулювавши всі свої ресурси, – людські, фінансові, матеріальні, адміністративні, – ми зуміли зберегти основні потужності теплоцентралі. Таким чином, впродовж опалювального періоду було забезпечено надійну та сталу роботу Харківського енерговузла Північної енергосистеми, домівки харків’ян були зі світлом і теплом», – підкреслив Олександр Мінкович.
Гуманітарний хаб = 20 партнерських організацій = 263 тонни допомоги слобожанам
За сприяння Харківської обласної військової адміністрації на чолі з Олегом Синєгубовим ТЕЦ-5 значно посилила соціальний напрям діяльності: з перших днів війни на станції створено Гуманітарний хаб. Розпочали цю роботу керівник теплоцентралі Олександр Мінкович та волонтер Дмитро Кисельов, ініціатива була відразу ж підтримана Благодійним фондом «Майбутнє – дітям».
Загалом за цей період Гуманітарний хаб ТЕЦ-5 залучив 20 різноманітних партнерських і благодійних організацій для збору і надання допомоги прилеглим до теплоцентралі громадам, що особливо необхідно було у найгостріші і найгарячіші для регіону фази війни.
Це, зокрема, підприємство «Полтаватеплоенерго» на чолі з Олександром Олексенком, Чернівецька ОВА, Фонд «Якість життя», Благодійний фонд Ігоря Вовчанчина, Міжнародний благодійний фонд «100 справ», БФ «Відродження та підтримка», бізнес-група «Квант»; БВ «Східний рубіж», BlueCheckUkraine; Український Християнський Благодійний Фонд «Покров», «Global Emprovement Mission»; Фармацевтичні компанії Gedeon Richter Plc (в особі Istvan Jakubovics), Béres Pharma (Ferenc Major), Medochemie Ltd (Yiannakis Mouzouris) та БФ «Фармація» (Віталій Архіпов); БФ «Допомога у долоньках».
За цим переліком назв благодійних фондів, організацій, установ – щоденна праця цілком конкретних людей, їхній вклад у виживання, стійкість і спільну перемогу, говорить Олександр Мінкович.
Наприклад, легендарна волонтерка Зінаїда Сорока з Уманського Свято-Покровського храму щотижня доставляла до Гуманітарного хабу 2-4 тонни провізії, незважаючи на вельми небезпечний шлях.
А завдяки супервайзеру АЗК «ОККО» по Харківському регіону Маргариті Болотовій волонтери хабу навіть за умов гострого дефіциту пального завжди у першу чергу отримували його, і швидко доправляли провіант до мешканців краю, що фактично були відрізані від осередків цивілізації інтенсивними ракетними та артилерійськими обстрілами.
Всього за 14 місяців війни Гуманітарному хабу вдалося сконцентрувати й передати мешканцям Харківщини близько 263 тонни харчів і побутових товарів, з них найбільше – 229 тонн – продукти, а також 8 тонн – засоби гігієни; 7,3 т – дитячі речі; 7 т – господарчі товари і побутова хімія; 6,7 т – дитяче харчування, 5 т – речі для дорослих.
Волонтерський батальйон
Волонтерська справа в діяльності Гуманітарного хабу заслуговує окремої уваги. 17 волонтерів ТЕЦ-5 зі Львова, Полтави й Харкова завжди забезпечували надійну логістику вантажів із західних рубежів до Сходу країни, іноді ризикуючи життям, але доставляючи продукти, ліки й речі найпершої потреби людям похилого віку, родинам з малими дітьми. Волонтери хабу завжди були там, де ускладнено транспортне сполучення, припинено торгівлю, де гуманітарна ситуація складна.
«Не втомлююсь називати імена цих людей і дякувати їм за небайдужість, сміливість, а подекуди і самопожертву, – говорить керівник ТЕЦ-5. – Харків’яни Дмитро Кісельов, Віктор Боровський, Богдан Александров, Володимир Серебрянський, Дмитро Орішкін, Віталій Єрещенко, Дмитро Лунін, Ігор Серебрянський, Руслан Пєстряков, Ірина Баздирєва-Стародубцева та Володимир Стародубцев; полтавчанка Наталія Ходес; львів’яни Богдан Околіта, Василь Марценюк, Віктор Дробязко, Інна Кончуга; Тетяна Мінкович з Братислави (Словакія), – разом усі і кожен зокрема – гордість і опора Гуманітарного хабу».
Проте, за словами Олександра Мінковича, це далеко не всі, хто виконує поточні завдання Гуманітарного хабу. Бо насправді силу-силенну людей залучено до волонтерської справи. Це і весь колектив ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5», і працівники Головного управління ДСНС у Харківській області на чолі з Олександром Волобуєвим, і працівники Державної пожежно-рятувальної частини №37 під керівництвом Сергія Жижина, і вартова служба ДПЧ №37, очолювана Олександром Крупою. На початкових етапах допомогу хабу надавали рятувальні підрозділи, які зустрічали із західних кордонів, розвантажували й скеровували далі до адресатів тонни вантажів гуманітарного призначення.
Побратими з Нюрнберга
Війна і її непередбачувані шляхи восени 2022-го спрямували волонтерів Гуманітарного хабу ТЕЦ-5 до Німеччини. У Нюрнберзі, місті-побратимі Харкова, українська діаспора проводила активний збір генераторів, ліхтарів, речей, харчів для потреб найбільш постраждалих регіонів нашої країни.
Раїса Трофименко, учителька з Харкова, яка вже тривалий період проживає в Німеччині, допомогла Гуманітарному хабу вийти на новий рівень підтримки Слобожанщини. Значною мірою саме завдяки їй 15 лікарень Харківщини згодом поліпшили матеріальну базу.
«Коли було досягнуто певних домовленостей між головою Харківської ОВА Олегом Синєгубовим і мером Нюрнберга Маркусом Кьонігом, організаційні питання вирішувались дуже оперативно на рівні команд обох сторін. Вже у листопаді минулого року Гуманітарний хаб отримав першу партію медичного обладнання», – розповів Олександр Мінкович.
За його словами, впродовж наступних кількох місяців до хаба було доправлено 8 фур з устаткуванням для закладів охорони здоров’я Харківської області. А це 2 високоточні наркозно-дихальні апарати, 1 апарат УЗД та 1 апарат ЕКГ, понад 530 функціональних ліжок, 115 медичних шафок.
«Цей приклад підтримки української діаспори з-за кордону вкотре нагадує нам про потребу комунікувати із земляками, що живуть нині поза межами нашої держави. Якщо ми на Харківщині волонтеримо на передовій, то українці за кордоном – наш тил. Як виявилося, надійний і дуже міцний.
До вже названих друзів з Нюрнберга Гуманітарний хаб додав представників управління міжнародних відносин мерії Даніеля Нефаріла, Сільвію Прейсер та Крістіну Шусслер, співголову єврейської громади Нюрнберга Александера Ліссака, очільника Асоціації поріднених міст Нюрнберг-Харків Ант’є Ремпе, директора технічної частини лікарні «Klinikum Nord» пана Брандля та члена правління «Klinikum Nord» пана Шуга, а також представників української діаспори В’ячеслава Адлеванкіна, Ірину і Рубена Борн. Дякуємо усім, пишаємося дружбою з кожним», – наголосив Олександр Мінкович.
Харківська ТЕЦ-5 у пошуку донорів
«Ця війна змусила нас працювати більше, відчувати і співчувати глибше. Теплоцентраль працювала 24/7, щоби мегаполіс Харків жив, а його мешканці почувалися більш захищеними посеред війни та морозів. Вважаю, вітчизняні і закордонні партнери Гуманітарного хабу та наш волонтерський батальйон для цього зробили чимало.
Тепер ми в активному пошуку донорів, спонсорів, фондів для відновлення станції. Збитки, завдані ворогом, нівелювали левову частку модернізаційних здобутків, які на ТЕЦ-5 планомірно накопичувалися роками. Сьогодні перед нашим підприємством важливе завдання – поновити втрачені через ракетні удари теплові та електричні потужності ТЕЦ. Критична інфраструктура регіону, зокрема Харківська ТЕЦ-5, до опалювального періоду 2023/2024 має бути готова стовідсотково. Від цього значною мірою залежить добробут Харківської громади», – наголосив керівник ТЕЦ-5 Олександр Мінкович.
Нагадаємо.
