Щодо стану реформи місцевого самоврядування днями висловив свою точку зору Президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.
«Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області, Українська асоціація районних та обласних рад неодноразово звертали увагу на те, що ситуація з реалізацією реформи місцевого самоврядування та децентралізацією в Україні, передовсім, у частині правового забезпечення, викликає стурбованість і незадоволення.
Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, була прийнята урядом у квітні 2014 року. Документ отримав високі оцінки міжнародної спільноти та повністю відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування. Але дорожня карта, якою ми маємо рухатися, приймаючи законодавчі та інші нормативні акти, необхідні для реформи, впроваджуючи їх у життя, починаючи з середини 2017 р. не працює. Відбувається повна стагнація, яка вже дискредитує реформу.
Понад два роки залишається нерозглянутим законопроєкт про засади адміністративно-територіального устрою України, так саме, як і законопроєкт про адміністративно-територіальний устрій, про службу в органах місцевого самоврядування та цілий пакет законопроєктів, прийняти яких не вистачає політичної волі.
Реформа місцевого самоврядування, децентралізація, містить кілька складових. Одна з них – передати максимальні повноваження та відповідні можливості на базовий рівень – громадам сіл, селищ міст. Процес цей дійсно розпочався з прийняттям закону про добровільне об’єднання громад, законодавчо закріпленими можливостями створювати спроможні територіальні громади на основі міст обласного значення, приєднувати територіальні громади з сусідніх районів. Тобто правове поле з цих питань почало формуватися», – сказав Сергій Чернов.
Раніше затвердженим обласною радою перспективним планом у Харківській області за ініціативою громад та районних робочих груп було передбачено 57, а потім 58 громад. Останні два тижня з’явилася цифра 60 об’єднаних громад на Харківщині.
«У деяких інших регіонах у процесі добровільного об’єднання громад подекуди були сформовані громади, які неможна вважати спроможними. Про що йдеться? За методикою населення громади не може бути менше 5 тисяч осіб. Але спроможність визначається не тільки кількістю населення. А й наявністю необхідних кадрів, матеріальної бази, інфраструктури, логістики та, безумовно, фінансових ресурсів. Оскільки на меті об’єднання громад – надання якісних адміністративних послуг.
Де об’єднання відбулося за методикою, там, не без певних проблем, отримували очікуваний результат. Але у різних регіонах були створені громади з населенням три – чотири тисячі, без належного кадрового потенціалу, відповідної інфраструктури підприємств та підприємців, які сплачують податки. Перші роки реформи, коли у державному фонді регіонального розвитку пріоритетом виділення коштів новій формі місцевого самоврядування, кожна об’єднана громада, яких було півтори сотні у перший рік, понад триста у другий, отримувала 10-12 млн грн. Коли ж об’єднаних громад стало понад тисяча – майже половина території України, постало питання відпустити у вільне плавання громади, які стали спроможними, а фінансові ресурси сконцентрувати на інших актуальних напрямках. Тут сталася проблема: коли відлучили кошти фонду, частина громад виявилася так саме неспроможною, як і до об’єднання. Законодавчий акт, що дав би можливість об’єднувати новостворені територіальні громади, відсутній. Ще два роки тому я говорив, що життя змусить нас готувати й такий нормативний акт. Але приймати його не можна до завершення процесу об’єднання громад на всій території України. Потім ми обов’язково до цього прийдемо.
Що стосується регіонального (обласного) та субрегіонального (районного) рівнів, тут реформа децентралізації, на жаль, не розпочалася. Прикро, що пройшло більше чотирьох років, але у правовому полі не відбулося нічого, такого, що дало б можливість розпочати другий етап реформи місцевого самоврядування. Минуле скликання Верховної Ради не внесло необхідних змін до Конституції. У поточному скликанні Президент відкликав законопроєкт про внесення змін до Основного закону. Без змін до Конституції формування в Україні місцевого самоврядування, яке б відповідало Європейській хартії і взагалі існувало як таке, на районному та обласному рівнях не можливе. Залишається конкуренція компетенцій, поруч із обласними та районними радами функціонують районні та обласні державні адміністрації.
Незавершена реформа може мати непередбачувані наслідки для країни. Тому що одним із завдань реформи було проведення місцевих виборів у жовтні 2020 року на новій адміністративно-територіальній основі, а новообрані представницькі органи всіх рівнів самоврядування отримали б нові повноваження. У тому числі, районні та обласні ради мали б отримати право формувати власні виконавчі комітети замість районних та обласних державних адміністрацій. А за умов того, що існують об’єднані територіальні громади, територія яких охопила або більшу частину або цілі райони, до виборів мало б відбутися укрупнення районів. На жаль часу для прийняття змін до Конституції до місцевих виборів залишилося зовсім мало», – вважає Сергій Чернов.
Нагадаємо.
