Цей твір Опанаса Сластьона 1920 року було передано автором в колекцію Центрального художньо-історичного музею Харкова.

Свідком козацького минулого Харкова є величний Покровський собор, збудований першими слобожанами через кілька десятиліть після заснування міста – 1689 року.

Кажуть, ще в кінці 1950-х у ньому були розписи із зображенням козаків, адже Покрова здавна була їх захисницею як втілення Вищої сили, що прийнято було у рицарства тогочасної Європи.

Лицарський народний орден, яким була Запорізька Січ, з великою побожністю і шаною ставився до цього свята – ікони із зображенням гетьманів, полковників, представників військової еліти незмінно перебували під омофором Богородиці, яка завжди була з українським військом – і в хвилини переможного кличу бойовища, і поразок та незгод.

«В картині Сластьона «Проводи на Січ» чітко визначений смисловий центр – юнак і благословляюча його мати. Літня жінка наче вся підібралась, витягнулась, прагнучи осинити хресним знаменням всю постать сина, який на голову вищий за неї. А той зворушливо-покірно схилився перед нею…»

«Проводи на Січ» – безумовно знаковий для української культури твір у плані висвітлення і пропагування національної ідеї.

Козацьку тему в колекції ХХМ представлено багатьма творами. Серед них – знамениті «Запорожці» І.Ю.Рєпіна, кілька замальовок С.І.Васильківського до альбому «Українська старовина», та інші.

За матеріалами Художнього музею.

Нагадаємо.