Місцева символіка є уособленням національної єдності

З початку незалежності на території України з’явився новий суспільний феномен – стрімке поширення місцевої символіки.

Її повсюдне визнання й постійне вдосконалення пов’язане з діяльністю місцевих рад, депутатського корпусу, громадськості, зусиллями яких місцеві герби й прапори були затверджені як символи сучасної української державності.

На Харківщині в кабінеті голови обласної ради зберігаються еталонні прапор та герб.

Напередодні Дня місцевого самоврядування про символи державності Харківської області розповів голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.

Сергію Івановичу, сьогодні багато говорять про правовий захист системи територіальних і муніципальних гербів і прапорів.

С.Чернов. Насправді надійною правовою основою цієї системи стало ухвалення парламентом у травні 1997 року Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 22 якого передбачено затвердження символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей. Завдяки цьому процес ухвалення місцевої символіки став більш активним.  Невдовзі до наявних раніше 87 гербів і прапорів додалося ще 1256 нових, затверджених місцевими радами.

Фактично сучасна місцева символіка набула всеукраїнського статусу.

Кожен край має еталонні символи державності. Чому еталони державності Харківщини зберігаються не, наприклад, в музеї, а в кабінеті голови облради?

С.Чернов. В кабінеті голови Харківської обласної ради дійсно зберігаються еталонні прапор і герб.

Рішення про зберігання еталонного зразку прапора області в кабінеті голови обласної ради було прийняте на VI сесії облради від 11 травня 1999 року.

Зокрема у положенні говориться: «Прапор області являє собою прямокутне полотнище (відношення ширини до довжини 2 : 3 малинового кольору із зображенням в центральній частині герба області. Прапор області двосторонній. Навершшя древка являє собою металевий конус, висотою рівною 1/10 ширини прапора, основа конусу – дорівнює 2-м діаметрам древка, закріплюється на циліндричній основі висотою рівною 1/20 ширини прапора. Колір металу, з якого виготовляється навершшя, срібний».

Теж саме стосується і еталонного гербу. Рішення про місце його зберігання теж було ухвалене 11 травня 1999 року на сесії обласної ради. Герб – це символ, офіційна емблема області, в якому відображаються її історія, особливості та традиції.

«Герб області являє собою геральдичний щит. На зеленому полі щита зображені: перехрещені золотий ріг достатку і кадуцей, жезл якого також золотий, а крила і змії – срібні. Щит обрамлений золотою каймою. Навколо гербового щита розташоване золоте дубове листя, обвите блакитною стрічкою. Щит увінчано стилізованим зображенням шестірні, з обох боків якої розташовані по два злакових колоси. На тлі шестірні подано книгу з символічним зображенням атомного ядра з електронними орбітами».

На сайті Харківської обласної ради можна прочитати й інші характеристики.

Для тих, хто цікавиться державною символікою можу порекомендувати нове видання «Україна: герби та прапори». Книга містить понад 1340 кольорових зображень гербів і прапорів, які згідно з вимогами статті 22 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджені майже 800 рішеннями місцевих рад!

За думкою геральдистів, Харківщина демонструє власну школу місцевої символіки. Немовби з легендарного рогу достатку 70 знаками-символами збагачено загальне геральдичне поле.

С.Чернов. У цьому вигляді герб був затверджений 11 травня 1999 року рішенням VI сесії XXIII скликання Харківської обласної ради. Його прототипом став герб Харківського намісництва. Потім зображення герба кілька разів змінювали.

До слова сказати, сучасна місцева символіка України має цікаву історію. Хронологія її досить тривала. Першою ластівкою стала поява ще 26 червня 1968 року герба міста Нова Каховка Херсонської області. Але справжній гербово-прапорний розквіт припадає на 2003 рік: тоді за рішеннями 122 місцевих рад було затверджено 235 гербів і прапорів.

До речі в кабінеті голови обласної ради зберігається карта «Харьковскаго намъстничества» 1792 року.

Книга Почесних громадян Харківської області, також, зберігається в кабінеті голови обласної ради. Щороку на сторінки цієї Книги додають імена наших знаменитих земляків.

Не так давно книга вийшла й окремим друком. До авторського колективу увійшли відомі харківські журналісти та письменники.

Книгу складають не тільки нариси-розповіді про Почесних громадян Харківської області, їхні офіційні біографії, життєвий шлях і звершення у галузях трудової діяльності, але й символіка області, нарис із історії Харківщини тощо.

Кожен Почесний громадянин області має примірник. Книга вийшла за підтримки Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області.

Геральдична практика постійно перебуває в русі. Повільно, але триває процес розроблення та затвердження нової місцевої символіки. Кожен район має свій герб і прапор. Але сьогодні з’являються ОТГ. Ви допускаєте, що новостворені громади рано чи пізно можуть ініціювати створення нової символіки?

С.Чернов. В такому разі це буде цілком зрозуміле рішення. Місцева символіка віддзеркалює не лише історію, але й головні надбання краю, зв’язок поколінь, культуру, тощо. Проте не зараз, адже процес об’єднання в громади, як ви знаєте, ще не завершений.

Державні символи є важливим атрибутом сучасної держави, складовою її конституційного ладу.

Я переконаний, що шанобливе ставлення до державних символів – це показник високої національної свідомості та важливий обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, людини і громадянина.

Державна символіка – це уособлення національної єдності, традицій, честі та гідності!