Сергій Чернов: Паспортизація стану ґрунтів – перший крок в організації процесу їх збереження та відтворення

Голова Харківської обласної ради Сергій Чернов висловив свою позицію щодо необхідності здійснення першочергових дій для збереження родючості грунтів Харківщини.

«Закон України «Про охорону земель» визначає, що суцільне ґрунтове обстеження земель має проводитися кожні 20 років. Такі дані по Харківській області відображають інформацію п’ятдесятирічної давності й, зрозуміло, застарілі, багато в чому не відповідають реальній картині. Напередодні запуску ринку земель було б доцільним провести таке дослідження.

Сучасна карта ґрунтів Харківщини дозволить адекватно оцінити ресурсні можливості земель та виявити найбільш інвестиційно привабливі землі для розвитку сільськогосподарського виробництва, а також малопродуктивні та деградовані, які потребують виведення з обробітку».

За словами Сергія Чернова, паспортизація актуального стану ґрунтів – лише перший крок в організації процесу їх збереження та відтворення. Потрібний постійний моніторинг та комплексна регіональна програма, спрямована на реалізацію моделі сталого екологобезпечного землекористування в Харківській області та координацію дій у цьому напрямі.

В результаті проведення адміністративно-територіальної реформи заходи з охорони земель відведено до компетенції органів місцевого самоврядування, але наразі вони не мають ні досвіду, ні кваліфікованих кадрів для цієї роботи.

Як повідомив очільник облради, «фахівці ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського» підготували концепцію організації моніторингу та функціонування ґрунтів в Україні з урахуванням європейського досвіду, а також необхідну для цього нормативно-методичну базу.

Регіональна програма охорони ґрунтів та їх родючості в Харківській області має базуватися на новітніх підходах до вирішення проблем протиерозійного землевпорядкування, інших заходів із відновлення ґрунтів, що піддаються деградації. Завдання полягає не тільки у здешевленні цих заходів, але й у перетворенні їх на економічно вигідні, з урахуванням найближчої перспективи».

Наступне завдання – формування системи переробки аграрної сировини для виробництва продукції із високою доданою вартістю. Тільки у такий спосіб український аграрно-промисловий комплекс буде спроможний не тільки забезпечувати національну продовольчу безпеку, а й постійно нарощувати виробництво та створювати нові робочі місця, збільшувати бюджетні надходження, бути локомотивом для інших промислових галузей регіональної та національної економіки.

Нагадаємо.