Сергій Чернов: Агломерація як засіб масштабування співробітництва громад

Президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов взяв участь у роботі Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Два законопроекти, у яких Комітет визначений головним. Це, зокрема, проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад» (реєстр. №2637).

Сергію Івановичу, які зміни цей проект передбачає?

С.Чернов. Скажімо так. Цей законопроект – крок уперед у питаннях співробітництва і взаємодії громад. Світовий досвід говорить про те, що агломерації дають поштовх економічному розвитку територій.

Безумовно, співробітництво – актуальний і важливий механізм, який дозволяє вирішувати спільні проблеми. Але, коли співпрацюють громади, реальне управління комунальним майном та коштами отримує одна з громад, а решта – частково втрачають свій вплив на майно та розподіл дохідної частини місцевого бюджету, що йде на співробітництво.

Тоді як мета агломерації – синхронізувати розвиток міста з навколишніми громадами, а не вирішити окремі проблеми. Всі громади отримують однаковий вплив на управління, обираючи Раду агломерації, формуючи інші структури, та на розподіл ресурсів, затверджуючи кошторис.

Постає логічне запитання, що буде у зоні впливу агломерації? Які повноваження та сфери компетенції матиме Рада агломерації?

С.Чернов. Слід зазначити, що агломерація визначатиме основні аспекти життєзабезпечення громад. Вона вирішуватиме питання водозабору, водопостачання, водовідведення; поводження з відходами; визначення та утримання місць поховання; будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг місцевого значення; організації місцевого громадського транспорту.

Чимало нормотворчих функцій буде у Ради агломерації. Це затвердження програм, спрямованих на реалізацію повноважень, що відносяться до сфери компетенції агломерації; затвердження кошторису доходів та видатків агломерації, внесення змін до нього, заслуховування звіту про його виконання; затвердження та внесення змін до Статуту агломерації; затвердження маршрутів громадського транспорту та умов пасажирських перевезень на території агломерації тощо.

Загалом перелік повноважень, що передаються відповідній Раді агломерації в межах сфери компетенції агломерації, визначається нею відповідно до рішень рад територіальних громад – членів агломерації.

Щодо повноважень сільських, селищних, міських рад, які відповідно до статуту ради агломерації, делеговані від сільських, селищних, міських рад до ради агломерації, то вони припиняються з дня першого пленарного засідання ради агломерації.

 Яким буде порядок утворення агломерації?

С.Чернов. Створюватиметься вона навколо міста з населенням понад 200 тис. осіб, або меншого міста, але спільна чисельність населення учасників агломерації на менше 200 тис. осіб.

До складу Ради агломерації входитимуть всі голови за посадою та депутати: 5 від центру, 2 від ОТГ з населенням понад 10 тис. осіб та по 1 – від інших.

Головою ради  є міський голова центру агломерації. Виконавчим органом ради є виконком центру на чолі з міським головою.

Очевидно, такі перебудови потягнуть за собою інші законотворчі процеси?

С.Чернов. Звісно. Зокрема, вноситимуться зміни до Закону України «Про співробітництво територіальних громад» та запроваджується співробітництво як на договірних засадах, або через утворення агломерації.

Доповнюватиметься Закон «Про місцеве самоврядування в Україні»: з метою вироблення та реалізації місцевої політики з питань, що мають спільне стратегічне значення для суміжних територіальних громад у порядку, визначеному законом, передбачатиметься можливість утворення Ради агломерації. Їй можуть делегуватись повноваження сільських, селищних, міських рад.

За матеріалами: Харківська обласна рада

Нагадаємо.