У фондах музею зберігаються мініатюрні витвори народного мистецтва, що вийшли з найдавніших традицій та вірувань — писанки.
Як розповідають музейники, першим, хто звернув увагу на збереження писанок для нащадків, був засновник та перший директор Музею Слобідської України Микола Федорович Сумцов.
Ще в 1889 р. у статті «Вниманию сельских жителей», що була надрукована у газеті «Харьковские губернские ведомости», він звернувся до широкого загалу з докладною програмою вивчення писанкарства, з закликом надіслати зразки традиційних писанок.
Писанки, надіслані аматорами, стали основою колекції, в 1891 р. вона налічувала 263 експонати. На базі вивчення цієї колекції Сумцов написав наукову розвідку «Писанки», де підкреслив їхнє важливе етнографічне значення.
У 20-ті роки ХХ століття, працюючи директором Музею Слобідської України, Сумцов організував ряд етнографічних експедицій, завдяки яким колекція писанок значно поповнилась.
Втім, під час Другої світової війни у роки окупації, колекція залишилась у місті. У післявоєнних фондах з колекції, що налічувала понад 1000 одиниць, залишилося лише 429. Зараз вони зберігаються в Харківському історичному музеї і майже не демонструються відвідувачам, бо, на жаль, втрачають свій первісний вигляд.
Зважаючи на те, що сьогодні не існує методик реставрації писанок, виникла ідея створити точні копії й таким чином зберегти їх для наступних поколінь.
Завдяки творчій співпраці музею та Харківського клубу протягом семи років колекцію писанок вдалося відтворити. У 2006 р. роботу було завершено й музей отримав колекцію у подарунок.
Нагадаємо.
