Сергій Чернов. Переваги зваженого реформування районного рівня.

На сьогодні в Україні створено 850 укрупнених спроможних громад. Вони об’єднали понад 4 тисячі дрібних сільських, селищних та міських рад. На Харківщині створено 18 об’єднаних громад. За перспективним планом, затвердженим рішенням обласної ради, в області має бути 58 громад.

Сергій Чернов, Президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради розповів про процес реформи децентралізації на Харківщині.

Чотири роки триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади відповідно до принципів, визначених у Європейській хартії місцевого самоврядування. В усіх регіонах, у тому числі на Харківщині, відбувається добровільне об’єднання територіальних громад.

Які реальні здобутки маємо на сьогоднішній день завдяки змінам?

Завдяки змінам до Бюджетного та Податкового кодексів питома вага податків і зборів у власних надходженнях бюджетів громад зросла від 0,7% до 30%. Тобто, бюджети громад збільшилися в рази.

У багатьох об’єднаних громадах, наприклад у Нововодолазькій, за останні роки з’явилися самі сучасні центри надання адміністративних послуг, перелік яких з кожним днем поповнюється.

Яка ситуація з  управлінськими функціями на рівні громад?

Процесам, що відбуваються на рівні громад, місцевому рівні, має відповідати ситуація на інших рівнях управління. Передусім, на рівні районів. Тому що, наприклад, на Харківщині, територія Коломацького району повністю покрита однією громадою. Тут діє місцева рада, обрана громадою, її виконавчий комітет. Крім того, на цій же території за законом є районна рада, котра представляє спільні інтереси громад району, які, нагадаю, об’єдналися в одну. А також районна державна адміністрація, повноваження якої на 90% дублюються виконавчім комітетом місцевої ради новоствореної об’єднаної громади.

Але існує велика диспропорція у розвитку районів, різниця за територією, населенням.

Адміністративно-територіальний устрій сучасної України формувався більшим чином у тридцяті роки минулого століття. Останній нормативний документ, який регулює питання адміністративно-територіального устрою – Указ Президії Верховної Ради УРСР 1981 року.

Протягом останнього десятиліття з мапи України щороку зникає 19 сіл. За часи незалежності Верховною Радою зняті з обліку населених пунктів 500 сіл. Для того, щоб зберегти село, зупинити негативні демографічні тенденції, потрібно створювати там належні комфортні умови для проживання. Сприяти розвитку підприємництва, організувати якісне надання сучасних адміністративних послуг, розвивати інфраструктуру. Щоб молоді сім’ї мали доступ до того, до чого вони мають доступ у місті.

Розкажіть про Ваш пілотний проект з моделювання адміністративно-територіального устрою.

Пілотний проект «Моделювання адміністративно-територіального устрою у Донецькій, Луганській, Тернопільській, Харківській областях на новій територіальній основі», презентований у Харкові на круглому столі 17 грудня, стосується саме укрупнення районів.

Проект реалізується спільно Міністерством регіонального розвиту, будівництва та місцевого самоврядування та  Українською асоціацією районних та обласних рад за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні».

Ідея проекту виникла тому, що у практичні площині процес змін районів вже почався. У Верховній Раді зареєстровані законопроекти про зміни адміністративно-територіального устрою у п’яти областях. При чому, народні депутати не обговорили ці проекти, не узгодили їх на рівні держави.

Це допоможе вирішити ситуацію з дублюванням повноважень?

Звісно! На рівні районів працюють не тільки органи місцевого самоврядування та районні адміністрації, а й територіальні підрозділи міністерств та відомств. Передчасне й незважене внесення змін у адміністративно-територіальний устрій може призвести до конкуренції компетенцій, дублювання повноважень. Потрібно цього уникнути.

Тернопільська область була взята у пілотний проект, тому що там переважає сільське населення, завершується процес об’єднання територіальних громад, створено вже 48 громад, які покрили майже всю область. Харківська область – тому що у цьому східному регіоні, промисловому, із зовсім іншою інфраструктурою. У містах проживає 80% населення. Донецька та Луганська області взяті тому, що там військово-цивільна адміністрація, зовсім інше правове поле і накопичилося багато питань, які потребують термінового законодавчого вирішення.

 Хто братиме участь у пілотному проекті?

Для роботи у пілотному проекті ми залучили депутатів та керівників органів місцевого самоврядування, посадовців виконавчої влади, експертів, громадськість. Розмова тільки розпочинається  для того, щоб зібрати пропозиції, провести зважений аналіз ситуації. Поки що ніяких рішень прийнято не було.

Які першочергові завдання ставите перед собою?

На меті зробити так, щоб районний рівень був самодостатній, мав конкретні повноваження, які не конкурують із повноваженнями інших рівнів влади, належні ресурси для виконання своїх повноважень. Серед повноважень, які мають належати районному рівню, з якими не впораються громади, будівництво полігонів твердих побутових відходів, створити потужне комунальне підприємство з питань надзвичайних ситуацій, ремонт доріг між населеними пунктами та інше.

Так саме, потрібно визначити потім для обласного рівня, де також має бути рада та її виконавчий комітет. З боку держави має бути інститут префектури, який контролюватиме прийняття рішень органами самоврядування, щоб вони не порушували Конституцію та не виходили за межі повноважень. Також префектурам має належати функція координації діяльності територіальних підрозділів виконавчої влади.

 

Повноваження, які громади не здатні виконувати ефективно, мають перейти на районний та обласний рівень.