Сергій Чернов: Не закінчимо реформу децентралізації, доки не виконаємо завдання 2014 року

Про підсумки року у реформі децентралізації говорили під час прямого ефіру на Громадському радіо з президентом Української асоціації районних та обласних рад Сергієм Черновим. 

А.Куліков. За думкою міжнародних та українських експертів, реформа децентралізації – найбільш успішна реформа в Україні за останні роки. На скільки Ви поділяєте таку оцінку?

С.Чернов: Я чув вислів, що реформа децентралізації завершилася, з чим категорично не можу погодитися. Коли я і мої колеги розробляли разом з урядом концепцію реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, говорили про передачу повноважень, про те, що обов’язково кожне повноваження треба забезпечити ресурсом (кадровим, фінансовим, тощо). Перші три роки цієї реформи ми говорили тільки про її успішність.

Я не розумію, що відбулось в державі за останні рік-два, чому ми покинули й забули затверджену концепцію. У цій реформі було поставлено завдання: громади мають бути самодостатніми. Дійсно вони сьогодні створені в державі, створені виконавчі комітети, обрані депутати. Десь ця робота проводиться вже кілька років, а десь вона почалась з 2020 року. Але ми забули про те, що реформа децентралізації – це не тільки створення спроможних громад і надання послуг населенню. Це і субрегіональний рівень, і регіональний. Змінювалися президенти, змінювалися народні депутати різних скликань, змінювалися депутати органів місцевого самоврядування, але не вистачило у нас політичної волі все-таки змінити Конституцію. Не вийшло зробити повсюдність в місцевому самоврядуванні: створити виконавчі комітети в районних та обласних радах і організувати префектури. Ми не закінчимо реформу, доки не виконаємо в повному обсязі дорожню карту, визначену у 2014 році.

А.Куліков. Скільки часу може знадобитися на реалізацію ідеї з  префектурою?

С.Чернов. Питання не в термінах, а в тому, що законодавець передбачить в повноваженнях тих органів, які представлятимуть державу на субрегіональному та регіональному рівнях. Якщо мати політичну волю, ці рішення можна прийняти дуже швидко.

Відповідне правове поле створить можливість незворотності реформи і можливість ефективної роботи органів місцевого самоврядування, органів державної влади.

До тих пір, поки ми не виконаємо ті завдання, які були сформовані урядом України 1 квітня 2014 року в концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в повному обсязі, говорити про те, що реформа децентралізації завершена в Україні – неможливо!

Радіослухач. Як Ви проаналізуєте кадровий потенціал в управлінському секторі?

С.Чернов. Вислів «кадри вирішують все» сьогодні актуальний як ніколи. На жаль політична складова стала попереду професійності, моральності. Держава знекровлена управлінськими кадрами, яких треба постійно готувати. Варто залучати молодь, навчати, спонукати до розуміння і сьогодення, і майбутнього. З цим питанням є велика проблема, наприклад, в одних громадах існує консенсус думок, спільна робота, а в інших нічого не відбувається, і без сумніву це залежить від підготовки кадрів.

Радіослухач. Які якісні досягнення децентралізації?

С.Чернов. За майже 30 років Незалежності ми так і не визначилися на державному рівні, якою ж хочемо бачити нашу країну за формою правління. І до тих пір поки в цьому питанні не буде ясності, ми не зможемо змінити філософію нашого буття і передати її на місцевий рівень. Якщо зараз ми прагнемо змінювати життя на місцях треба передавати повноваження на регіональний та субрегіональний рівень. Не повинна держава боятися, що втрачає якийсь вплив.

Головне – це гідний рівень життя людей, залучення громадськості до активної життєвої позиції, можливість людям реалізуватися в процесі децентралізації, 100% охоплення населення якісними послугами.

Якщо буде так – ми зможемо сказати, що реформа набула і кількісних і якісних параметрів.

А. Куліков. Ви є президентом УАРОР. Як змінилось життя Асоціації у зв’язку із зменшенням кількості районів?

С.Чернов. Асоціація – це механізм і майданчик, де керівники обласних і районних рад можуть збиратися, незалежно від їх політичної приналежності і обговорювати питання регіонального розвитку, місцевого самоврядування, колегіально вносити пропозиції на рівень державної влади, обмінюватись своїм досвідом.

Кількість районів не вплине на життєдіяльність організації. Важливо, щоб кожен рівень органів місцевого самоврядування відчув, що реформа децентралізації дала їм щось додатково.

На рівні регіонів сьогодні обласні ради, колегіальні органи, які представляють спільні інтереси громад, не отримали нових повноважень, а в певній мірі їх повноваження звузились.

Субрегіональний рівень має повноваження в Конституції України, в Законі про місцеве самоврядування та інших правових документах. А джерело фінансування для їх виконання Верховна Рада України забрала наприкінці 2020 року!?

Реформа децентралізації – не лише реформа базового рівня, це реформа субрегіонального і регіонального рівнів, реформа центральних органів влади і територіальних управлінь, які знаходяться в регіонах.

Повертатися назад точно не можна. Потрібна політична воля, аби дійти до основної мети реформи децентралізації. Будь-яка незавершена реформа – токсична. Тому треба рухатись вперед!

Повна версія інтерв’ю з президентом Української асоціації районних та обласних рад Сергієм Черновим з  за Посиланням.

Нагадаємо.