Харківський історичний музей імені М.Ф Сумцова презентував нові експозиції, створені на честь ювілею. Як вони змінили музейний простір? Якою є нова його концепція? Що вона передбачає? Як заохочуватимуть до музею відвідувачів? І які плани на майбуття?
Про це розмова з заступницею директора з наукової роботи Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова – Ольгою Сошниковою.
Відразу після ювілею у музеї розпочали роботу три нові виставки: «Слобожани» – про формування культури регіону, «Калейдоскоп музейних скарбів у вимірі часу» та «Традиції і просвітництво. До 100-річчя Харківського історичного музею імені М.Ф Сумцова».
Привітати наш музей з віковим ювілеєм пришло багато гостей. Зокрема – представники місцевого самоврядування, вищих навчальних закладів і громадських організацій, керівники і співробітники музеїв Харківщини та інших регіонів, а також численні харків’яни, не байдужі до нашої історії.
Ми отримали багато гарних відгуків та почули багато теплих слів на адресу нашого музею. А головне – отримали високу оцінка діяльності музею щодо збереження слобожанської давнини та історичної спадщини.
Так під час урочистостей голова Харківської обласної ради Сергій Чернов підкреслив, що співробітники нашого музею роблять важливу справу – дбають про збереження та охорону історичних пам’яток, примножують та розповсюджують знання про національну історичну спадщину. За плідну та віддану працю фахівці музейної справи були нагороджені почесними відзнаками обласної ради.
Сталися й унікальні події . По-перше, – керівництво музею разом з керівниками місцевого самоврядування погасили конверт з поштовою маркою, яку «Укрпошта» випустила спеціально на честь ювілею нашого музею. Для погашення марки із зображенням будівлі нашого закладу до визначної дати було спеціально створено штемпель. По-друге, – Національний банк ввів у обіг монету присвячену 100-річчю Харківського історичного музея.
Дійсно, музей сьогодні не впізнати. Експозиції вражають, а масштаби – дивують. Побачене перевершило усі очікування. На виставках представлено унікальні артефакти, вцілілі знахідки. Навіть цілі епохи – з інтер’єрами та предметами різних часів.
Так, виставки формують яскраві експозиції. Але хочу розпочати з виставки, присвяченій засновнику нашого музею – Миколі Федоровичу Сумцову. Він був енциклопедично освіченою особистістю свого часу – етнограф, літературознавець, лінгвіст, історик мистецтва, просвітитель, талановитий організатор, громадський діяч і вчений. Він був невтомним. За свого життя він видав більш, ніж тисячу наукових робіт. Нехай за 30-річну наукову кар’єру. Але це неймовірний результат для будь-якого науковця. Це колосальна праця. На виставці представлено дві монографії Сумцова.
А також його особисті речі та дарунки відомих осіб. Зокрема, невеличка скриня, яку Сумцову подарував Лев Толстой. Ось такого гатунку було коло його знайомств. А ще рушник, подарований вихованцями Пушкінського училища, заснованого, до речі, самим Сумцовим. На виставці можна побачити і писанки із знаменитої сумцовської колекції. З тисячі унікальних писанок, на жаль, залишилося кілька сотен. На виставці – копії, зроблені талановитими писанкарками Слобожанщини. Навіть до ювілею ми не ризикнули виставити справжні писанки, аби зберегти цей національний скарб для майбутніх поколінь.
Вражають раритети та знахідки. Особливо сакральне мистецтво часів українського бароко – ікони, церковне начиння ХVIII сторіччя, посуд.
Унікальною є ікона Миколи Чудотворця 1772 року, що повністю виготовлена з металу. Гравірування на ній здійснено технікою чорніння. Виконано воно дуже майстерно. Ландшафт, на якому зображений святий, здається об’ємним, хоча насправді він плаский.
На виставці також експонується посуд українських виробників, який на початку 1930-х років завдяки паритетній комісії з повернення культурних цінностей повернувся до нашого музею з колекції Ермітажу. Вази, керамічні чайники, цукерниці.
А на виставці «Калейдоскоп музейних скарбів у вимірі часу» можна побачити годинник для каміну з маєтку Харитоненка у Наталівці, виготовлений у Франції у другій половині XVIII століття.
А ще – Мазепінське Євангеліє, розкрите на сторінці, де ім’я Мазепи було стерте монахами через наказ піддати гетьмана анафемі.
Чимало цікавого є і для шанувальників зброї. Самшир художника-баталіста Миколи Самокіша, кілідж останнього отамана Задунайської Січі Йосипа Гладкого, польська шабля з гербовим знаком Радзивіллів, уламок меча часів Київської Русі, датований VIII-Х століттями.
Найбільш масштабною та видовищною є виставка «Слобожани». Посеред музейної зали змонтована справжня сільська хата з солом’яним дахом, тином, подвір’ям. Справжній етнографічний довідник слобожанського побуту.
Назву цій виставці дало етнографічне дослідження Сумцова з однойменною назвою – «Слобожани». Ми хотіли відтворити слобожанську хату, слобожанський побут. У центрі експозиції – люди, які жили на Слобожанщині, їхня родина, їхній дім. Усі предмети, меблі та начиння у хаті аутентичні- кінець ХIX-початок ХХ сторіччя. Експозиція дає відповідь на питання: хто ми такі, слобожани? Як формувалася наша культура? На яких традиціях ми зростали? Чим пишаємося? Які цінності несемо у світ? Саме про усе це розповідає виставка з символічною назвою «Слобожани».
Справжньою несподіванкою стало застосування в експозиції ІТ-технологій. Мультимедійний екран, розташований в аутентичній сільській хаті. Неочікувано! Але так цікаво!
Інтерактивний екран дає можливість розкрити теми, які складно відтворити в експозиції. А доторкнувшись до тач-екрану, можна дізнатися про ремесла і промисли слобожан, народні звичаї та обряди, яким був народний слобожанський костюм – буденний і святковий. Або які зазвичай страви готували слобожанські господині.
Як змінилася концепція музею? Як плануєте збільшувати кількість відвідувачів?
Концепція музею змінилася у напрямку створення цікавого музейного простору для активного відпочинку з одночасним отриманням знань. Музей має стати третім місцем, де людина хотіла б проводити свій час. Перше місце – це власна оселя та родина. Друге – навчання або робота. І третє місце – музей, де можна цікаво проводити час, як особисто, так і з друзями або сім’єю.
Першим кроком в цьому напрямку і стало створення інтерактивної експозиції. Цікаве, сучасне подання історії захоплює відвідувача своїми несподіванками та сприяє діалогу через мультимедійні екрани, інтерактивні дошки, проектори та інші ІТ-технології.
А ще у нас максимальна кількість експонатів у вільному доступі, що сприяє діалогу відвідувача з експонатом. Це своєрідна машина часу, яка переносить нас у глибину історії та дає можливість краще зрозуміти її та сучасність.
У майбутньому ми плануємо застосовувати аудіогід на чотирьох мовах – українській, польській, російській та англійській. Плануємо і надалі впроваджувати ІТ-технології, які створюють доповнену та віртуальну реальність.
А до 30-річчя незалежності України маємо намір створити другу частину експозиції під назвою «Харків’яни», де буде відтворена історія ХХ-ХІ століття. В центрі музейної зали буде вже міська квартира.
А взагалі сподіваємося на швидке завершення усіх ремонтно-будівельних робіт. Тоді ми зробимо зручний доступ до музею людей з обмеженими можливостями. З’являться кафе, конференц-зали, кімнати для дітей, шикарні виставкові зали, сучасна наукова бібліотека, комп’ютерні зали, де можна ознайомитися з оцифрованою музейною колекцією та багато чого іншого. Мрію про те, щоби кожний відвідувач, що прийшов до нашого музею, міг сказати: на мене тут чекали!
Довідково: Харківський історичний музей імені М. Ф.Сумцова – один з найбільших музеїв України, провідний культурний центр Слобожанщини та Східної України. Щороку він приймає понад 200 тисяч відвідувачів. Унікальна фондова колекція нараховує понад 330 тисяч предметів.
Розмовляла: Наталія Меркулова
