Виповнилося 100 років від дня народження відомого вченого, скіфознавця, доктора історичних наук, заслуженого професора Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Бориса Шрамка.
Вся наукова діяльність Бориса Шрамка нерозривно пов’язана з Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна. З 1939 р., за виключенням воєнного лихоліття 1941-45 рр., тут пройшли його студентські та аспірантські роки, були захищені дисертації, проходила насичена викладацька діяльність.
Втім, незважаючи на подібну відданість almamater, Шрамко був пов’язаний і з іншими закладами Харкова, зокрема, з Харківським історичним музеєм. Ще в 1955 р. він був офіційно оформлений на роботу у музеї у якості консультанта з питань археології.
При написанні першої монографії — «Древности Северского Донца», що вийшла друком у 1962 р. та стала настільною книгою для багатьох поколінь харківських археологів, які робили свої перші кроки у науці, Шрамко широко залучав археологічні предмети зі збірки історичного музею.
Саме завдяки цієї монографії до наукового обігу були введені мідний злиток з відбитком дерев’яної палки бронзової доби, давньогрецька амфора з кургану біля с. Циркуни (цьому комплексу було присвячене і окреме дослідження 1956 р.), старожитності сарматського часу — бронзові казани з Селімовки та Старобєльська, бронзове дзеркало з Роздольного, глиняна курильниця зі Сватової Лучки, рукоять та частина леза давньоруського меча з Краснянки, гарда подібного меча з Харківщини, наконечник списа, різноманітні матеріали з Донецького городища тощо.
У археологічних фондах музею зберігаються також матеріали польових досліджень, проведених Шрамком на Шмарівці та Мохначі.
Сьогодні у стінах Харківського історичного музею працює багато випускників історичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, кожен з яких розпочав вступ до своєї професії з захоплюючих лекцій Бориса Шрамка по історії первісного суспільства.
За матеріалами Харківський Історичний музей.
Нагадаємо.
