Біженці – показник світової нестабільності

20 червня – Всесвітній день біженців. Цей день присвячений мільйонам людей, які змушені були покинути свої домівки через війну, насильство або переслідування.

Цей день — не лише про статистику, а передусім про людські історії, силу виживання та заклик до солідарності.

Глобальні масштаби переміщення у 2025 році

За останніми даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), у 2025 році понад 122 мільйони людей у світі перебувають у стані примусового переміщення — це найвищий показник в історії.

Серед них:

  • 42,7 млн — біженці, які залишили свою країну;
  • 73,5 млн — внутрішньо переміщені особи;
  • Близько 40 % — це діти, зокрема новонароджені, які ніколи не бачили рідного дому.

Ці цифри невпинно зростають щороку: у 2020 році це було 82 млн, у 2022 — 108 млн, а у 2023 — вже 117 млн. Така динаміка свідчить про глобальну нестабільність, що потребує міжнародної уваги та ресурсів.

Український вимір

Війна в Україні стала одним з головних каталізаторів гуманітарної кризи останніх років. За оцінками:

  • 6,8 млн українців стали біженцями за кордоном;
  • Близько 3,6 млн осіб — залишаються внутрішньо переміщеними;
  • 6,35 млн українців мають тимчасовий захист в ЄС, з найбільшими громадами у Німеччині, Польщі та Чехії.

Водночас сотні тисяч повертаються додому — часто в небезпеку — або починають нове життя в інших країнах, стикаючись із викликами інтеграції, роботи, мови та освіти.

Цьогорічна тема Всесвітнього дня біженців — «Солідарність». Вона наголошує, що допомога людям у біді — це не лише жест співчуття, а й прояв людяності та спільної відповідальності.

ООН та інші міжнародні організації закликають:

  • Захищати права біженців;
  • Забезпечити вільний доступ до освіти, медицини, житла;
  • Боротися з дискримінацією та ксенофобією.

Довідка. За даними UNHCR:

Перший виїзд з України:
У 2024 році 27% опитаних заявили, що залишають Україну вперше — на 13% менше, ніж у 2023 (40%). Найвищий показник був у травні (35%), найнижчий — у листопаді (18%).

Невизначеність щодо тривалості перебування:
Середній показник невизначеності у 2024 — 51%. У першій половині року — 46%, у другій — різкий стрибок до 62%, що свідчить про зростання тривожності та нестабільності.

Намір повернутися у разі стабілізації:
У 2024 році 75% опитаних мали намір повернутись, 22% були не впевнені, 3% — не планували повертатися навіть за сприятливих умов. Частка невпевнених зросла, досягнувши 44% у грудні, тоді як у порівнянні з 2023 роком намір повернутися знизився на 11%, невпевненість зросла вдвічі, а небажання повертатися — на 1%.

Нагадаємо.