Останні новини

Таємниці старовинних натюрмортів

7 лютого у Харківському художньому музеї відбудеться презентація виставки «Таємниці старовинних натюрмортів».

До експозиції увійшли живописні та графічні твори західноєвропейських майстрів XVII – XIX ст. з музейної збірки.

Термін «натюрморт» походить від французького «nature morte» («мертва природа»).  Голландські майстри – автори цього жанру мистецтва, називали свої картини із зображенням квітів, плодів, посуду тощо – «stilleven» («тихе, застигле життя»). Виникнення голландського натюрморту необхідно розглядати в контексті кальвінізму, коли твори мистецтва видалялися з церков. Картини стали «переселятися» до будинків бюргерів, що заохочувало голландських художників звертатися до жанру натюрморту. На ту пору в Голландії працювали сотні майстрів цього різновиду мистецтва. Окремі регіони країни спеціалізувалися на певних типах натюрморту: Харлем – «сніданки»; Утрехт – квіткові букети; Гаага – дари моря; університетський Лейден – натюрморти про тлінність життя.

Голландія. Невідомий художник. Натюрморт з лимоном та креветками. ІІ пол. ХVІІ ст.

«Майстерність живопису, ілюзорність, яка доходила до оптичної точності, таємничість предметного світу заслужено привертають до натюрмортів увагу відвідувачів музею. Немов на вітрині, художник розставляє квіти, фрукти, заморські дивини… Розглядаючи їх, ми частіше захоплюємося лише живописним ефектом творів: милуємося майстерністю живописця, яскравістю фарб, особливостями передачі фактури. Але ж часто натюрморти несуть у собі важливе приховане значення. Це своєрідна інтелектуальна гра, мета якої – розшифрування твору мистецтва! Існує думка, що натюрморти замінили голландцям ікони», – розповідають музейники.

Квіткові натюрморти також надихали глядача на роздуми про моральні та релігійні цінності (Георгіус Ян ван Ос «Букет квітів»). Прикладом німецького символічного натюрморту є «Букет квітів» Абрахама Міньона.

Абрахам Міньон. Букет квітів. II пол. XVII ст.

Композиції фламандських митців з мисливськими трофеями були надзвичайно популярними серед титулованих замовників (Д. Фалькенбург «Собаки та дичина», «Пташиний двір»).

Родоначальником «лісового» натюрморту вважають Отто Марсеуса ван Скріка. Його твір «Метелики та ящірка» (1671) є алегорією трьох періодів людського життя.

Створюючи картини на побутові та міфологічні сюжети, художники часто використовували предметну символіку, щоб наочніше підкреслити тлінність світу, суєту суєт.

Отже, натюрморти – це не лише «тихе, застигле життя», а й сувора духовна битва. Тут добро бореться зі злом, темрява зі світлом, життя зі смертю. На жаль, те, що легко зчитували у натюрмортах сучасники, сьогодні зрозуміло не всім і не завжди.

Нагадаємо.