З 24 лютого по 1 березня українці святкуватимуть Масляну – традиційне слов’янське свято, що символізує проводи зими і зустріч весни.

Щороку Масляна випадає на різні числа, але традиційно відзначається протягом усього тижня перед Великим постом.

За стародавньою традицією, у понеділок  всі ходили в гості. У цей день влаштовували гуляння, катання на санях, починали пекти млинці.

У вівторок влаштовували веселі забави. Хлопці виглядали наречених, а дівчата – суджених.

В середу господині готували різні смаколики у великих обсягах і прикрашали ними багатий стіл. Тещі приймали своїх зятів у гостях і пригощали млинцями.

В четвер або усіма сім’ями виходили на різні змагання, «бої», кінські перегони, катання по вулицях і спорудження снігових фортець. В цей день не можна було шити і прясти.

В п’ятницю, що іменується також «тещиними вечорами», зяті пригощали тещ, після чого їх треба було покатати вулицями села або міста.

Субота ж називалася «золовкиними посиденьками». В цей день невістки запрошували на млинці до себе золовок (сестер чоловіка), частували їх, розважали і вручали який-небудь подарунок.

Ну і в останній день святкового тижня – «прощену неділю», люди просили у близьких вибачення за завдані образи, готували вареники з сиром, проходили масові гуляння, ігрища, забави.

В цей день було прийнято збиратися на головній площі і урочисто підпалювати опудало.

Нагадаємо.