У Харкові в Інституті сцинтиляційних матеріалів (ІСМА) НАН України, в якому науковці проводять дослідження світового рівня, незабаром навчатимуть студентів.
В Україні незабаром розпочне діяти європейська модель підготовки магістрів. Пілотний проект створений на базі Київського академічного університету. Участь у цьому проекті братимуть і харків’яни.
Вперше за межами Києва сучасних фахівців у галузі матеріалознавства готуватимуть в ІСМА НАН України. Як працюватиме нова модель? Про це розмова з координатором проекту, співробітником ІСМА, доктором фізико-математичних наук, професором Миколою Сліпченком.
Яка мета такої ініціативи?
Нова модель передбачає, що крім вивчення спеціальних курсів з базових напрямків, у магістратурі майбутні фахівці активно братимуть участь у сучасних наукових розробках, що мають прикладне значення.
Новина цієї моделі в тому, що над розробкою нових матеріалів професори зі студентами працюватимуть разом в одному науковому колективі. А спільно із закордонними науковцями – у найпрестижніших університетах Європи, магістри навчатимуться за новою європейською моделлю, програму якої наразі розробляють вчені та доктори наук. І не лише в Україні. Майбутні випускники у подальшому матимуть можливість отримати дипломи не лише Київського академічного університету, але й дипломи закордонних університетів, з якими зараз ведуться перемовини.
Пілотний проект НАН України з європейської моделі навчання магістрів підтримало Міністерством освіти і науки.
Якщо докладніше. Ми знаємо, що і сьогодні студенти мають практику на підприємствах. Але для майбутнього фахівця вона переважно зводиться до побіжного знайомства з виробничою структурою, а не з участю у технологічному процесі. Чим новітня модель відрізнятиметься від нині існуючої?
Докорінна відмінність у тому, що у нас формується раціональне поєднання лекційних курсів, практичних і лабораторних занять з практичною науковою роботою над сучасними проектами під керівництвом провідних вчених ІСМА. Всі заняття проводитимуться на базі сучасних досліджень та наукових результатів, що тільки-но вийшли з-під пера вчених. А лабораторні заняття – це практична робота на діючому обладнанні, на якому виробляється сучасна продукція, яка має попит за кордоном.
Тобто практична частина навчання буде сформована таким чином, що студент братиме участь у реальних проектах, які вирішуватимуть окремі науково-технічні завдання. Таким чином формуватиметься базова частина фундаментальної підготовки. На виході ми матимемо магістра, який здатний на сучасному рівні працювати як на виробництві, так і в науці. Або продовжити навчання в аспірантурі.
Вважаю, що нова форма підготовки магістрів в академічному університеті швидко дасть результати. Адже саме так навчають майбутніх фахівців у найвідоміших університетах світу – Гарварді, Оксфорді, Массачусетському технологічному університеті і багатьох інших. Я вже не кажу про університети Німеччини, в яких я часто буваю і працюю.
Яка участь Харкова у впровадженні європейської моделі навчання магістрів в Україні?
У листопаді минулого року розпорядження президії Академії наук закріпило за Київським академічним університетом дев’ять кафедр, що діють на базі різних Інститутів Академії наук України. Кафедра матеріалознавства формується зараз у Харкові на базі Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України.
Чи готовий науковий заклад до навчання студентів? Як це відбуватиметься?
Ми зараз підготували усі необхідні документи для отримання ліцензії на підготовку фахівців за спеціальністю матеріалознавство. У нас для цього є все: наукова і виробнича база, необхідні кадри. Щодо наукових досягнень Інституту сцинтиляційних матеріалів, то вони широко знані в усьому світі.
Ми беремо участь у міжнародних програмах, зокрема, у такій відомій, як Великий Андронний Колайдер. До речі, з державного бюджету Інститут фінансується лише на 27%, решта – це міжнародні гранти, договори та проекти. У рамках цього проекту наразі готуємо професійну програму підготовки магістрів, розраховану на два роки. Курси вестимуть доктори наук, члени-кореспонденти, імена яких відомі світовій науці.
Сьогодні наші вчені і практики розробляють та виготовляють сцинтилятори світового рівня. Це – наукоємна продукція, в ній закладено великі наукові здобутки, тому надто важливо і надалі робити практичні кроки, аби не втратити те, що ми зараз маємо у технологічній сфері.
Як виглядатиме участь студентів у міжнародних наукових проектах? Чи погоджуються на це зарубіжні партнери?
Я недавно повернуся з Німеччини, де в університеті Ганновера я працюю з німецькими колегами у рамках міжнародного проекту «Східне партнерство» над дослідженнями, що стосуються нано-технологій, нано-часток та нано-електроніки, що є профільними для нашого інституту. Так от, коли ми з німецькими колегами обговорюємо наукове співробітництво, і як тільки виникає розмова про новітню форму навчання, вони живо цим цікавляться. І готові активно співпрацювати разом з нами.
Два університети – Ганноверський університет імені Лейбниця та університет Вюрцбурга, що у Баварії, в якому працювали та виросли 14 Нобелівських лауреатів, пропонують нам спільну підготовку магістрів, аспірантів та наукові дослідження. Випускники мають отримати два дипломи – український і європейський.
Зазначу, що Київський академічний університет, у складі якого ми почали працювати, вже бере участь у науковому проекті вартістю в один мільйон євро, що фінансується Німеччиною. У рамках цього проекту ми маємо можливість разом з Дрезденським науково-технологічним центром спільно проводити наукові дослідження. Щороку цей проект передбачає надання грантів для докторів РHD, аспірантів та магістрів. Нині наш інститут в черговий раз бере участь у конкурсі, щоби позмагатися за ці гранти. У подальшому на основі цих грантів спільно з німецькими партнерами ми формуватимемо програми, готуватимемо наукові та освітянські проекти, у рамках яких і працюватимуть наші студенти.
Чому європейська модель вищої освіти не запрацювала в Україні і Харкові, зокрема, раніше?
Проблема насамперед у недостатньому фінансуванні. Ви, мабуть, знаєте, що в академічних інститутах науковці працюють не на повну ставку. Про який рівень науки тут мова? Як виходимо з цієї скрути ми? Активно, беремо участь у різних конкурсах, міжнародних наукових проектах та програмах, що фінансуються. Завдяки цьому наші наукові дослідження конкурентні в світі.
Більше сорока років я пропрацював в університеті радіоелектроніки, 18 років з них – проректором з наукової роботи, маю особистий досвід роботи із закордонними партнерами з Німеччини, тому мене дуже зацікавив цей проект. Я бачу великі перспективи і великі можливості для поширення цього досвіду у Харкові.
Якщо повернутися до сучасних технологічних напрямків, то у більшості молоді інтерес до них зараз відсутній. Промовистим ще є такий факт. Минулого року на фізико-технологічні спеціальності по всій Україні набрали загалом від 100 до 200 абітурієнтів. Чому так мало? Тому, що майбутні фахівці не бачать в цьому напрямку перспективи. Навчання за європейською моделлю таку перспективу їм надасть. У них буде можливість вчитись не лише в Україні, але й за кордоном. Вони зможуть повною мірою реалізувати себе за своїм фахом, в не шукати роботу на ринку поблизу станції Барабашова.
На якому етапі ви зараз знаходитесь?
У травні плануємо отримати право на підготовку магістрів матеріалознавства. В наших планах також відкриття аспірантури в рамках Київського академічного університету.
Що дає нам створення новітнього навчального закладу за європейським типом? По-перше, ми зможемо професійно готувати власні кадри, по-друге, підтримати талановиту молодь, по-третє, дати їй перспективу та європейський рівень освіти.
Відбір відбуватиметься на базі бакалаврату університетів, яких у Харкові близько 30. Укладатимемо договори з університетами не лише Харкова, а й інших міст. Почали співробітництво з Малою академією наук, будемо залучати обдаровану молодь на наші напрямки ще зі школи. Щорічний набір ми плануємо в межах 20 – 25 осіб. Навчання для магістрів безкоштовне – за рахунок держави.
Чому матеріалознавство? Чому сьогодні в науці важливий саме цей напрям?
Матеріалознавство не випадково стало основою нової спеціальності. Сьогодні активно використовується понад 100 елементів таблиці Менделеєва. Однак, в усьому світі вже давно не застосовують елементи у чистому вигляді, в основному – структури, сплави, композити та нові матеріали, яким властиві наперед завдані функції. Сьогодні такі матеріали – основа сучасного виробництва.
Отже завдання матеріалознавців, яких ми готуватимемо, – створювати такі сучасні технології, що дозволяють підвищити надійність самих матеріалів, суттєво розширити їхні функціональні можливості та практичне застосування. Ці технології і надалі відкриватимуть нові можливості для життя і діяльності людства!
Розмовляла: Наталія Меркулова
