Художній музей презентував онлайн виставку з фондів відділу народного мистецтва Слобожанщини.
Орнаменти української народної вишивки мовчазні свідки минулого впродовж віків, а то і тисячоліть, зберігали свої споконвічні риси і вже понад ста років приваблюють увагу дослідників.
«Наприкінці ХІХ століття М.Раєвська, яка перша у своєму часі серед жінок отримала офіційне звання – художник, в статті “Художньо-промисловий музей” писала: “Малоросія має свої самостійні художні мотиви. Її вишивки, тканини, гончарні вироби заслуговують не менше уваги, чим пісні. Зібрані й збережені вони збільшують собою скарбницю національного мистецтва, послужать до подальшого розвитку нашої художньої промисловості”.
Протягом XX ст. інтерес до українських традиційних форм творчості був неоднозначним, не була винятком і Харківщина, але з кінця 70-х поч. 80-х років з’явилася плеяда талановитих майстрів, яка почала відроджувати народне мистецтво. Їм довелося відшукувати зразки старовинної народної творчості, досліджувати спадщину, вивчати літературу, самотужки розробляти орнаментальні композиції, нові технології виготовлення творів з різних видів народного мистецтва.
Серед них слід відмітити майстрів з вишивки: Заслужених майстрів народного мистецтва України Ідею Найдьонову, Раїсу Кушнаренко, членів Національної спілки майстрів народного мистецтва України Антоніну Яценко, Людмилу Городилову, Ірину Вишневську тощо.
Ці майстри зробили значний внесок в скарбницю народного мистецтва Харківщини: створили унікальні авторські витвори з використанням забутих технік, орнаментів традиційних за кольором і змістом. Саме вони почали новий етап творчого розвитку вишивки на Харківщині.
Досліджуючи й переусвідомлюючи накопичений досвід, подали вишивку “білим по білому” під новим певним кутом світогляду, додали їй якісно нового звучання. Створили новий тип слобожанського рушника з геометричним орнаментом, краса якого досягається шляхом гри світлотіней при рельєфному у різні напрями накладанні стібків та сполучення “глухого” тла з прозорим завдяки технікам стягування ниток полотна і мережок.
Твори, що збереглися дотепер, свідчать про глибоку самобутність та тривалість місцевих орнаментальних традицій, про високий художній смак та багатство технічних засобів виконання.
Підтвердженням вищевикладеного є самобутня, яскрава творчість харківських вишивальниць кінця XX – поч. XXI ст», – прокоментувала виставку завідувачка відділу Народного мистецтва Слобожанщини, член НСМНМУ Євсєєва О.Є.
Виставку можна переглянути на сторінці Харківського художнього музею в Фейсбук.
Нагадаємо.
