Інноваційна розробка для аграрного сектору

В НТК «Інститут монокристалів» НАН України створено унікальний препарат, який протягом тривалого часу зберігає смак і якість яблук, як тільки-но з дерева.

Діюча речовина не дає яблукам старіти та псуватися. Про історію інноваційного винаходу – в ексклюзивному інтерв’ю з першим заступником генерального директора НТК «Інститут монокристалів», членом-кореспондентом НАНУ Валентином Чебановим.

Як виникла ідея  продовжувати життя сільгосппродуктів? Зокрема, зберігати плоди у первісному стані до нового сезону, не втрачаючи при цьому якості плоду та смакових властивостей?  Хто автор цієї розробки?

Авторів у цієї розробки багато! Це, я би зазначив, один з ефективних прикладів, коли для створення нано-технологічного продукту приватний бізнес інвестував у науку власні кошти  вже з самого початку досліджень. Навіть більше, приватний підприємець став замовником та ініціатором цієї розробки, препарат був потрібний йому для ведення бізнесу. Підприємець прийшов до нас, розповів, що сьогодні на ринку є лише зарубіжні  препарати для обробки яблук перед закладанням їх на зберігання. Запитав, чи можливо створити повністю український препарат?

Завдання стояло надто амбітне, тому що на той момент ринок вже був щільно закритий відомими препаратами, що існували на ньому багато років. Нам належало зробити щось таке, що було б патентно чистим, що не конкурувало б, з точки зору патентної чистоти, із США, які також виробляють такі препарати. Адже там ставляться до патентної чистоти  вельми серйозно!

Отже, авторів  нової розробки кілька. Зазначу, що науковий процес був доволі складний. Діюча речовина препарату – метилциклопропен (МЦП) – відома вже давно. Але у нас було особливе завдання –  створити нано-контейнер, у який можна  було б помістити молекулу МЦП, щоб застосовувати цю нано-технологію для зберігання овочів і фруктів.

З якими проблемами довелося стикнутися? Як вдалося їх подолати?

Завдання було складним. Американські патенти перекривали нам  чимало шляхів, які можливо було б використовувати у новій розробці. У США система патентів і захисту приватної та  інтелектуальної власності працює на дуже високому рівні! Тим не менше, протягом півтора року, що тривали наші дослідження, нам вдалося розробити новий матеріал,  який дозволяє працювати у чистому правовому полі. Втім проблем було чимало! Починаючи з того, що синтез, який ми проводили у рамках цього проекту, мав відбуватися за надто низьких температур – мінус 170-200 градусів за Цельсієм. Матеріали, з якими ми працювали, надто не стабільні. Справа в тому, що МЦП – газоподібна речовина і була проблема, як її застосовувати? Спочатку виникла ідея створити розчин і зберігати його у балончику. Але виявилося, що речовина  не зберігається довго ані у газоподібному стані, ані у скрапленому, ані у  розчині. До того ж зберігати препарат необхідно при температурі рідкого азоту, що не можливо у побутових умовах. У ході досліджень з’ясувалося, аби препарат можна було б зберігати при кімнатній температурі, кожну молекулу МПЦ  необхідно ізолювати. Як? Тоді і  з’явився ідея нано-контейнеру, що забезпечує надійне зберігання  та використання діючої речовини.

Наукова робота над цією розробкою вже завершена? Що показали випробування?

Так, вона повністю завершена, препарат пройшов реєстрацію у Міністерстві екології та ресурсів. Перший рік ми випробовували препарат у господарствах в тестовому режимі, а у 2018 році ми зареєстрували його і використовували для обробки яблук у сховищах вже цілком легально. Що показали результати? Те, що на 90% з завданням ми впорались. Справа в тому, що застосовуючи препарати такого типу, необхідно ретельно дотримуватися термінів збирання яблук. Якщо зібрати їх раніше або пізніше, наш препарат не допоможе! В тих господарствах, де дотримувалися цих правил, не мали жодних проблем. Це великі садівничі господарства у Харківській області, на півдні та заході України. Адже яблучний бізнес активно розвивається в Україні. І лише сучасні захисні препарати дозволять не тільки зберігати яблука, але й експортувати їх до ЄС та Азії.

Чи безпечний цей препарат для здоров’я людей?

Речовина ця абсолютно безпечна для здоров’я людини. Це найперший параметр, який ми розглядали. Так само зберігають яблука у Європі та усьому світі. Я навіть більше скажу, без обробки яблук цією речовиною  неможливо продати яблука до Євросоюзу, тому що обробка МЦП слугує своєрідним знаком якості. А там особливо піклуються про здоров’я! До того ж усі інші способи зберігання призводять до серйозного погіршення усіх властивостей яблук: вони стають неякісними не тільки для європейського ринку, але й для українського також.

Які переваги українського препарату над зарубіжними аналогами?

Найбільша наша перевага у патентно чистій речовині і в тому, що вартість українського препарату удвічі дешевша. У американського препарату висока ціна і вони не готові її зменшувати. Конкуренція в цьому плані американців  не цікавить. Хоча, коли ми почали працювати над розробкою, від них відразу надійшов дзвінок: ви працюєте з тими же матеріалами, що запатентовані у нас? Ми відповіли: «Ні!». Вони перевірили: у нас претензій до вас немає!

Над чим вчені НТК «Інститут монокристалів» працюють зараз?

Ми плануємо розробити ще один препарат, який дозволяв би зберігати яблука ще до збирання. В Україні це проблема. Яблуко ще не встигло почервоніти, як його вже знімають з дерева. Інакше, якщо достигне, падатиме на землю. Зберегти тоді його неможливо!. Ми хочемо створити такий  препарат, який затримує термін перебування яблук на дереві аж до самого їх достигання, коли яблуко набуде не тільки товарного вигляду,але й набере смаку!

Які перспективи відкриває харківська розробка для аграрного сектору України?

Те, чого ми прагнемо, – щоб українська агропродукція була конкурентна на світовому ринку. Сьогодні агрохімічний сектор – один з ринків, що стабільно зростає у всьому світі. На 7-10% щороку. І зростає він не за рахунок збільшення площ, а завдяки застосуванню високотехнологічних хімічних речовин. Якщо ми хочемо, щоб Україна конкурувала на світовому ринку, ми маємо розуміти, що тут без науки нам не впоратись! І ми до цього готові!

Розмовляла: Наталія Меркулова.