Яким було літературне життя у Харкові майже сто років тому? І не тільки літературне. Чим жив, чим дихав Харків у бурхливі роки початку минулого століття? Які події були варті уваги періодичних видань того часу? І як вдалося зберегти ці раритети і зробити їх доступними не лише для науковців, а й для всіх, хто цим цікавиться?
Про все це у розмові з директоркою Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка Валентиною Ракитянською.
Як виник проект «Елетронна колекція літературно-мистецьких журналів Харкова першої третини ХХ століття»?
Харківська державна наукова библиотека є одним з найбільших фондоутворювачів документів ХІХ-ХХ століть. Особливо цінними є періодичні видання, яких, найімовірніше, немає в інших великих бібліотеках країни. Взагалі цей період слабо представлений у бібліотеках України. А в українському сегменті інтернету таких видань взагалі немає.
Найголовніше завдання бібліотеки – надати можливість науковцям, краєзнавцям та широкому загалу ознайомитися з публікаціями, що містять різні журнали, різних часів. У квітні 2019 року наша бібліотека взяла участь у відкритому конкурсі проектних пропозицій програми «Створюємо інноваційний культурний проект» Українського культурного фонду саме з цим проектом – «Електронна колекція літературно-мистецьких журналів Харкова першої третини ХХ століття».
Ми виходили з цінності журналів початку ХХ століття, оскільки вони видавалися у бурхливий час громадянського підйому, відносної свободи, сплеску українізації та національного відродження. Журнали дають нам змогу зазирнути у ті часи – вони відображають розмаїття тем і проблем того часу, мистецькі погляди видавців та авторів, і навіть відтворюють політичне життя того часу та діяльність промислових підприємств. До того ж, цінним є їхнє поліграфічне оформлення та значний ілюстративний матеріал. Адже це був час модернізму та інших цікавих течій. Про це свідчать виразні обкладинки цих журналів.
Чому саме цей період?
Харків тоді був столицею України, життя у ньому було насиченим та піднесеним. Особливо вирувало літературне життя – мистецькі журнали з’являлися, як гриби після дощу. Видавалася велика кількість періодичних видань, які цікаві і сьогодні.
Тільки уявіть, у першій третини ХХ століття тут видавалося більше 20 журналів, зокрема, – «Колосья» (1918), «Парус»(1919), «Мистецька трибуна» (1930-1933), «Пламя»(1924-1926), «Творчество» (1919), «Художественная жизнь» (1922-1923), які увійшли до цього проекту.
Для порівняння, сьогодні у Харкові не виходить друком жодного журналу. Саме неможливість доступу до цих видань і спонукала нас працювати над електронною колекцією. З травня до вересня 2019 року, що ми працювали над проектом, аби зберегти цю унікальну культурну спадщину. Нині оцифровано, оброблено та катологізовано 110 номерів названих шести періодичних видань. Загалом це – 2729 сторінок, з них 1995 пошкоджених – відреставровано. Час, на жаль, невблаганний до паперу, особливо до тодішнього низької якості, що виготовляли з додаванням кислот, – пожовтілі сторінки дедалі все більше руйнувалися, з текстів зникали літери та цілі шматки друку. Завдяки копіткій праці, за допомогою мікалентного паперу для реставраційних робіт – спочатку відбувалася ретельна промивка, потім проклейка тогочасного паперу – нам вдалося відновити раритетні видання.
Створено унікальний онлайн ресурс, що забезпечує широкий доступ до національної культури та зберігає культурну спадщину. Завдяки реалізації цього проекту відновлено, як у паперовому, так і електронному вигляді, колекцію надзвичайно цінних, до того ж в невеликій кількості періодичних видань початку минулого століття. Наразі вони повернулися у науковий обіг, доступ до цих видань є не тільки в українських, але й у зарубіжних вчених та широкого кола користувачів. Для науковців онлайн ресурс в мережі інтернет значно розширить базу джерел для наукових досліджень у царині історії літературно-мистецького життя України того періоду.
Про що розповідали видання того часу? Що було характерним? – запитую завідувачку відділу «Україніки» імені Т.Г.Шевченка Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка Надію Полянську.
Візьмемо, наприклад, для розгляду журнал «Колосья», що виходив 1918 року. Як зазначали видавці, це був літературно-мистецький щотижневик. На шпальтах журналу друкувалися спогади, статті з питань сучасного мистецтва, театрального життя, живопису, балету тощо. В оформленні обкладинки цього журналу брали участь відомі художники того часу, зокрема, авангардист Василь Єрмілов. Цікаво, що в одному з номерів журналу було опубліковане оповідання В.Г.Короленка, ім’я якого згодом носитиме наша бібліотека, і яке носить до сьогоднішнього дня. Короленко постав тут у не знайомій до того часу широкому загалу постаті – як художник. Про те, що письменник захоплювався ще й малюванням, мабуть, і досі, знають не усі шанувальники його творчості. У цьому ж журналі була надрукована зухвала сатирична поема Пушкіна «Гавриліада», яка не друкувалася до 1917 року. Друкувалися і твори зарубіжних письменників, зокрема поезії Рільке. Про унікальність цього журналу свідчить і той факт, що він зберігається у відділі рідкісних видань нашої бібліотеки.
Журнал «Парус» видавався у 1919 році. І вийшов його лише один номер. У передмові його видавці зазначають, що це не лише мистецьке видання, але й суспільно-політичної думки. Там були надруковані твори Максиміліана Волошина, поезіі Ахматової, Бальмонта, Гумільова, Мандельштама, уривки з творів Ромена Роллана, статті відомого українознавця Олександра Білецького. Цей журнал цікавий ще тим, що на його шпальтах було надруковано репродукції творів світового мистецтва. Це і китайський живопис, і репродукції епохи Відродження. Як бачимо, журнал охоплював світове мистецтво. Друкувались також статті з історії архітектури Харкова, театру та краєзнавства.
Журнал «Художественная жизнь» найбільшу увагу приділяв театру – постановкам, хроніці театрального життя, тут навіть друкувалися програми вистав театрів. А деякі номери журналу присвячені окремим акторам та режисерам. Тут були статті про Євгена Синельникова, Марію Заньковецьку, Маріуса Петіпа. Згодом у журналі «Художественная жизнь» друкуються офіційні матеріали – постанови, інструкції, положення органів влади.
Цікава історія журналу «Пламя», який анонсувався, як двотижневе ілюстроване літературно-мистецьке видання. Однак за рік слово «літературний» зникає з заголовку цього журналу. І це було невипадково. Бо найбільше матеріалів тут було про поточне суспільно-політичне та економічне життя. Ми можемо прочитати тут про діяльність окремих підприємств, зокрема, про харківський тодішній паровозобудівний завод, нині, як ми знаємо, завод імені Малишева. Тут є і про Український махорочний трест, є відомості про фарфор, про музей Слобожанської України імені Сковороди, сьогодні це історичний музей, який наступного року відзначатиме 100-річний ювілей. Кожен номер журналів тих часів є унікальною культурною спадщиною.
Чи буде ця робота продовжена у майбутньому? – знову звертаюся до директорки ХДНБ ім.В.Г.Короленка Валентини Ракитянської.
Ми продовжуватимемо створення електронної колекції періодичних видань цього періоду і надалі. У найближчих планах оцифрувати ще десять журналів – «Наше творчество» 91922-1923), «Просвещение и искусство» (1922), «Студент революции» (1922-1933), «Заклик» (1933), «Західна Україна» (1928-1933), «Литстрой» (1933), «Літературний журнал» (1936-1941), «Шлях освіти» (1926-1930), альманах «Образотворче мистецтво» (1934, 1934).
Робота із створення електронної колекції мистецьких журналів у бібліотеці триває з 2010 року. Тоді ми вперше перевели до електронного каталогу дев’ять періодичних видань. Минулий, нинішній та майбутній електронні проекти дозволять сучасному читачеві отримати цілісне уявлення про життя тогочасної України, яке наче у дзеркалі відбивалося на сторінках періодичних видань.
Розмовляла: Наталія Меркулова
