Останні новини

Нові правила маркування продуктів

Маркування продуктів по-новому. В Україні набрав чинності закон «Про інформацію для споживачів відносно харчових продуктів». Фахівці вже встигли назвати його революційним.

Що регламентує цей закон, які нові правила він прописує? Які служби контролюватимуть його виконання? Які покарання передбачено? І чи змінить він ситуацію на споживчому ринку? Про це розмова з заступницею начальника Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Іриною Христоєвою.

Чи вважаєте Ви цей закон революційним? Чи стане він дієвим інструментом для захисту споживчого ринку від фальсифікатів та неякісної продукції?

Насамперед, основний принцип цього закону – не вводити в оману споживача. Саме задля цього введено нові правила маркування харчових продуктів. Нове маркування – це своєрідний ідентифікаційний код товару. Воно повинно вказувати абсолютно усі дані про продукт харчування –  назву, вагу, вміст та властивості товару, країну походження, назву та адресу виробника, скільки алкоголю у кефірі та квасі, кількість калорій та вміст жирів, вуглеводів, цукру, білків, солі та алергени. Адже небезпечні для здоров’я алергени є у таких поширених  продуктах, як арахіс, гірчиця, молюски, молоко, яйця, соєві боби, кунжут тощо. І споживач має про це знати!

Інформація про наявність алергенів має бути виділена окремим кольором і шрифтом. Згідно нового законодавства інформувати про наявність алергенів у продуктах мають також у кафе і ресторанах. Усі надписи мають бути державною мовою.

Якщо конкретніше, на що тепер звертати увагу? Про що обов’язково треба знати споживачам?

Дійсно, з’явилося багато нових правил, про які потрібно знати. Відтепер закон зобов’язує вказувати країну і місце походження продуктів, навіть сирого м’яса та птиці, що на прилавку. Тепер неможливо буде імпортне м’ясо видавати за фермерське. На прилавку з сирим м’ясом має бути зазначено, звідки воно. Якщо імпортовано, то у маркуванні має бути вказано країна походження та адреса імпортера. Те саме стосуватиметься і ковбасних виробів: маркування країни походження сировини. Ця вимога розповсюджуватиметься і на інтернет-торгівлю.

Крім цього, норма закону вводить таке поняття, як «рублене» м’ясо. Маркування має вказувати відсоткове співвідношення жирів, білків і колагену, що дозволить покупцеві зрозуміти, що він насправді купує – перемелене м’ясо чи масу з м’язів, жиру чи шкіри.

Стосовно вмісту ГМО. Тепер слід зазначати не тільки відсутність ГМО, але й їх наявність. За попереднім законодавством  виробники, що провели необхідні дослідження, ставили на етикетці позначку «Без ГМО». Але ніхто не ставив знак «З ГМО». За новим законом, якщо вміст ГМО у продукті перевищує 0,9%, такий знак є обов’язковим. Тобто дослідження на вміст ГМО тепер робитимуть усі виробники.

Щодо співвідношення маси справжнього продукту та компонентів, які навмисне додають ваги. Зокрема, у заморожених креветках, філе риби, які часом містять до 60% льоду. Фактично ми платимо за воду, а не за креветки. Чи унеможливить новий закон таке обдурювання споживачів?

Нові норми закону вимагають від виробників окремо вказувати вагу самого продукту, і окремо вагу крижаної глазурі. Те саме стосується оселедців  у пластиковому пакуванні, рибних і м’ясних консервів у банках, овочів у маринаді тощо.

Маркуватись має окремо вага продукту – без урахування рідини. Це особливо актуально, коли продукт у бляшаній банці або непрозорій тарі, у якій його не видно. Більше того, якщо у м’ясних продуктах чи м’ясних напівфабрикатах обсяг води перевищує 5% від маси, ця інформація має також обов’язково вказуватись у маркуванні. Це означає, що продукт був інжектований, тобто виробник шляхом спринцювання збільшив масу сирого м’яса для більшого прибутку.

Як відомо, при виготовленні шинки чи варених ковбас виробники часто застосовують  фосфати, що здатні зберігати великий обсяг вологи та «роздувають» вагу продукту. Окрім ошукування людей, фосфати ще надто  шкідливі для здоров’я. Для збільшення ваги виробники «нашпиговують»  розчином поліфосфатів не тільки м’ясо, але й рибу.

Закон також зобов’язує чітко маркувати категорію м’яса – охолоджене від виробника або продається під виглядом «охолодженого» після розморозки. Те саме стосується і «охолодженого» хека, лосося, скумбрії, які неможливо привезти в Україну без глибокої заморозки. Нове правило вплине і на термін придатності продукту. Якщо м’ясо чи риба були розморожені, – термін  реалізації  їх – лише один день. Адже продукт не підлягає повторній заморозці.

Чи зникне з прилавків фальсифіковане вершкове масло? За даними центру незалежної споживчої експертизи «Тест», що оприлюднені на початку цього року, 70% вершкового масла у продажу – фальсифікат.  Замість молочних жирів масло містить небезпечні для здоров’я модифіковані трансжири.

Виробник за законом тепер має вказувати правдивий вміст продукту. Якщо він порушує ці правила, новий закон дає нам більше повноважень – відбирати без його відома продукцію у супермаркетах та на ринках, проводити дослідження, у разі порушень – накладати санкції.

Доволі часто виробник аби приховати інформацію, користується надто дрібним шрифтом. Текст не піддається читанню навіть в окулярах, а у деяких магазинах часом до прилавку прив’язують збільшувальне скло.

За нормами нового закону висота літер має становити 1,2 мм або більше, зараз – 0,8 мм. Лише, якщо площа упакування менша за 80 квадратних мм, шрифт малих літер може бути менше 0,9 мм. Споживач тепер буде більш обізнаним щодо складу продукту та шкідливих інгридієнтів: адже інформація стане чіткою та доступною.

Які штрафні санкції передбачені для порушників?

За неточну або недостовірну інформацію про продукт виробник-юридична особа буде оштрафований на 62,6 тисячі гривень. Підприємець-фізична особа – на 41,7 тисяч гривень. За реалізацію харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству і несе загрозу для життя чи здоров’я – штраф – 125 тисяч гривень для юридичних осіб і 83 тисячі гривень – для фізичних осіб. Такі ж штрафи передбачені і для порушників у торгівлі. Якщо маркування продукту не відповідатиме закону, вони не мають права брати його у реалізацію.

Хто контролюватиме виконання нових правил закону?

Головним контролером виступатиме  споживач. Якщо він звертатиме увагу на інформацію, що містить маркування, вимагатиме маркування, якщо його немає, а у разі відмови чи порушень – звертатиметься до нашої служби зі скаргою, це стане  приводом до перевірки та накладання штрафів. Лише тоді закон запрацює на повну силу. Це кардинально змінить ситуацію на споживчому ринку.

Коли недобросовісний виробник знатиме, що будь-якої миті він може наразитися на величезні санкції через прискіпливість та небайдужість мільйонів споживачів, він змінюватиме виробництво та технологічні процеси, аби продукція відповідала новому законодавству. Адже, коли почне діяти вимога щодо вказання окремої ваги крижаної глазурі на рибі чи морепродуктах, збільшення ваги за рахунок льоду не матиме жодного сенсу.

Розмовляла: Наталія Меркулова

ХАРКІВСЬКИЙ ВИМІР

ПОБАЧИТИ НОВИНИ