Цієї суботи о 16:00 Україна вшанує хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.
У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років.
Серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. За різними даними, у 1932-1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.
Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.
Багато десятків років правда про Голодомор була засекречена. В період 1933-1934 років, чекісти, які слідкували за рівнем смертності на селі, повинні були з’ясувати, скільки людей померло. Про результати спостережень вони мали повідомляти в центр. Так, для передачі інформації в телеграмах користувались спеціальним шифром. Кількість померлих кодувалась словами «кількість крупної рогатої худоби», а кількість з’їдених людоїдами позначали, як «кількість голів крупної рогатої худоби, померлої від ящура».
Кількість прямих та непрямих жертв Голодомору точно встановити й досі важко. Йдеться про мільйони загиблих. Проте вважається, що найбільш постраждали від голоду тодішні Харківська і Київська області. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.
Довідково. Щохвилини від штучного голоду помирало 26 людей. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села.
За документальними свідченнями, до голодомору 1932-1933 років населення Харківської області – тоді столичної, яка включала сусідні Полтавську та Сумську області – загалом 78 районів – становило 6 млн осіб. Після голодомору його кількість зменшилася більше ніж на мільйон. В основному гинули харківські селяни, третина загиблих – діти, слідом за кількістю – люди похилого віку.
Нагадаємо.
