Круглий стіл став фаховою платформою для обговорення сучасних медіапрактик, особливостей документування війни та етичних стандартів роботи у постцифрову епоху провели в Харківській державній академії культури.
Також, в обговоренні брали участь студенти та викладачі ХДАК.
В ході зустрічі гості ділилися своїми думками та досвідом.
Анастасія Тюкова, керівниця групи створення медіапродукції пресслужби НГУ розповіла, що з початком повномасштабного вторгнення перед ними постали нові виклики, а сама робота пресофіцерів фактично повністю переформатувалася. Вона наголосила, що сьогодні пресофіцер має поєднувати не лише журналістські навички, а й менеджерські: організовувати комунікаційні та піар-кампанії, вибудовувати інформаційну роботу, координувати взаємодію з різними структурами. Тож роль пресофіцера стала набагато ширшою — це вже не просто спікер, який представляє бригаду, підрозділ чи батальйон, а фахівець, що відповідає за комплексне інформаційне забезпечення.
Нікіта Тафійчук, пресофіцер 18-ї Слов’янської бригади Національної гвардії України, також підтвердив, що з початком повномасштабного вторгнення робота пресофіцера суттєво змінилася. Тепер набагато більше уваги приділяється висвітленню діяльності власного підрозділу — аби суспільство розуміло, що саме роблять військові. Він підкреслив, що пресофіцер у будь-якій структурі сьогодні є ключовим містком між військом і медіа: саме від нього залежить, щоб інформація була подана коректно, етично, без порушення безпекових вимог та законодавства. І головний принцип у цій роботі незмінний — не нашкодити.
Федір Угненко, пресофіцер ГУ ДСНС у Харківській області, розповів, що робота представників пресслужби має свою специфіку. Найскладніше — показати подію та роботу рятувальників, але при цьому не розкрити місце, де все сталося. На початку повномасштабного вторгнення це викликало чимало труднощів. Також загострилося етичне питання та механізм взаємодії зі ЗМІ, які часто не розуміли, як правильно діяти, і фактично заважали рятувальникам виконувати свою роботу. Зараз ситуація значно впорядкована: кожен розуміє свою роль. Коли щось відбувається, спочатку працюють рятувальники, і лише після того вони можуть відповідати на запитання цивільних журналістів. Принцип залишається незмінним: ніхто не має заважати роботі рятувальників, адже йдеться про людські життя.
Олександр Бородін, старший офіцер відділу комунікації третього армійського корпусу ЗСУ, зазначив, що пресофіцери мають усвідомлювати: вони не просто журналісти, а передусім військовослужбовці. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році були моменти, коли доводилося то знімати, то брати участь у бойових діях. Сьогодні структура і функції стали більш чіткими, проте, за його словами, кожен пресофіцер має розуміти: у разі потреби він повинен бути готовим відкласти камеру й узяти зброю до рук. До цього завжди треба бути готовими.
Обговорення показало, що роль пресофіцерів під час війни сильно змінилася. Вони стали важливою ланкою між військом і громадськістю, поєднуючи роботу журналіста, аналітика та організатора.
Захід проведено в межах реалізації міжнародного науково-дослідного проєкту «Війна в об’єктиві нових медіа: методи документування та виклики постцифрової епохи», що здійснюється за підтримки Міністерства освіти і науки України та Латвійської ради з питань науки.
Нагадаємо.
