Випадки дифтерії на Україні: думка медиків

Після тривалої перерви у Харкові діагностують випадки дифтерії. Чим небезпечне це захворювання? Як не захворіти? І що для цього потрібно зробити?

Про це розмова з доктором медичних наук, професором кафедри дитячих інфекційних захворювань Харківського національного медичного університету Володимиром Козько.

До жовтня цього року у Харкові протягом семи років не було жодного захворювання на дифтерію. І раптом два випадки – один за одним. Чому так сталося?

Справа в тому, що у Харкові щеплено лише 38,6% населения. Це найнижчий показник в Україні. Аби вірус не циркулював, необхідно, щоб було щеплено хоча б 90% населення. Свого часу перемогти дифтерію вдалося саме в такий спосіб – завдяки масовому щепленню. За даними Міністерства охорони здоров’я на сьогодні в Україні щеплено тільки 52% дорослих та 59% дітей. Це критично недостатньо. Тим більше, що Харків повністю забезпечений вакцинами проти дифтерії.

Що потрібно знати про дифтерію? Чим вона небезпечна?

Мабуть, не усі уявляють, що дифтерія – це смертельно небезпечне захворювання. Смерть людини, що захворіла на дифтерію, може настати вже у перші дні хвороби – від інфекційно-токсичного шоку, удушення або гострої  ниркової недостатності. Або від міокардиту, що вражає серцевий м’яз. Людина може померти і в наступні 2-3 місяці – від паралічу діафрагми та зупинки дихання. Або навіть  через рік – від важких ушкоджень серця. Такі кола пекла та смерті від дифтерії.

Чому така висока смертність?

Дифтерійний токсин проникає у глиб тканини і починає руйнувати її з середини. Вивести токсин з тканини неможливо. Навіть за допомогою сироватки. Сироватка зв’язує лише той токсин, що циркулює у крові. І з кожним днем токсин все більше зв’язується з тканиною. Адже дифтерійна паличка, що знаходиться у мигдалинах, продовжує продукувати все нові і нові токсини у кров. Звідси – важкі ускладнення.

Як я вже казав, вражається серце, центральна нервова система, настає гостра ниркова недостатність. Одужання затягується на багато місяців. У нас був випадок, коли хворий на дифтерію, перебував у лікарні три місяці. Потім була ще довга реабілітація. Іноді ускладнення від дифтерії настільки важкі, що доводиться переводити хворих у кардіологію, неврологію або нефрологію.

Дифтерія підступна ще й тим, що летальність від неї висока навіть тоді, якщо застосувати сироватку. Сироватка – це готові антитела, що вводять, коли людина вже захворіла. Коли дифтерія лютувала в Україні останній раз у 1992-1997 роках, тоді з 20 тисяч, що захворіли, біля 700 людей померло.

Наслідки захворювання жахають. Як розпізнати дифтерію? Які її ознаки? Що має насторожити, аби негайно звернутися до лікаря?

Найчастіше дифтерія розвивається, як ангіна – температура, біль у горлі. Людина відчуває слабкість, млявість, біль у м’язах та  суглобах. Буває, що такі ж самі ознаки має і ангіна. Як  відрізнити ангіну від дифтерії?

Як це не дивно, біль при дифтерії  меньший, ніж при ангіні – дифтерійний токсин має аналгезуючу дію. Хворі жаліються швидше на чужорідне тіло у глотці та утруднене ковтання, ніж на біль. Якщо при ангині переважає місцевий симптом – біль у горлі, то при дифтерії симптом загальний – інтоксикація. Це надто тонкі нюанси діагностики, не завжди виразні. І помітні. Навіть для лікарів. Але у дифтерії є певна ознака, притаманна лише їй – високий шар перламутрово-сірого нальоту на мигдалинах – у вигляді «шапочки». Його не можна зняти, як слиз при ангіні. Спроба зняти цю «шапочку» створює криваву рану.

Трапляється і важка форма дифтерії – токсична. У цьому разі може бути набряк шиї, іноді грудної клітини, а також збільшення лімфовузлів та біль. Але до цього крайнього стану ліпше не доводити. Якщо є у наявності хоча б одна з цих ознак, треба негайно звертатися до лікаря. Адже дифтерія розвивається надто стрімко. Врятувати життя можна у перші два дні!

Які існують засоби профілактики?

Застерегтися можна, лише зробивши щеплення. Щеплення – це ослаблений токсин. Його ще називають анатоксин. Треба знати, що вакцинація, не впливає на циркуляцію дифтерійного збудника, а також на можливість заразитися самому та заразити інших. В то й же час, вакцина сприяє виробленню антитіл проти токсину-вбивці в організмі людини. Вироблені антитіла будуть зв’язувати токсини і хвороба зсередини не розвиватиметься.

Зауважу, що знезаражений токсин, або анатоксин, виробляє лише антитоксичний імунітет. Але в жодному разі не протиінфекційний, як багато хто вважає. Тобто людина може бути носієм дифтерійної палички, заражати інших, але сама вона не захворіє смертельно небезпечною формою дифтерії – токсичною.

Де і як можна зробити щеплення?

Аби зробити щеплення, треба звернутися до сімейного лікаря. Він огляне, чи немає температури, ознак застуди та інших небажаних симптомів, щоб не виникло ускладнень. Індійська вакцина є у всіх поліклініках Харкова. І абсолютно безкоштовна. Незважаючи на полеміку, навіть у медичному середовищі, що вакцина ця з ослабленим анатоксином, приводу сумніватися у її якості немає. До речі, у нас усі співробітники кафедри щеплені саме індійською вакциною – за місцем проживання. Прояви були лише місцеві. У меня, до прикладу, була гіперемія та невеличке ущільнення. Якщо хтось хоче зробити щеплення бельгійською або харківською вакциною, у цьому разі слід звертатися до приватних кабінетів. Там можна купити вакцину і відразу зробити щеплення. Але, наскільки мені відомо, наразі саме цих вакцин  у Харкові немає. Треба зачекати на нове надходження.

Щеплення треба зробити усім? Чи потрібно звертатись до імунолога, щоб з’ясувати, чи ще залишився у людини захист від попередніх щеплень? До якого віку треба робити щеплення? Дифтерію вважають суто дитячим захворюванням, але ми пам’ятаємо останній випадок, коли на дифтерію захворіла 65-річна жінка з Вовчанська. Як тут бути?

В Україні останнє щеплення роблять у 16 років. Далі кожні 10 років ревакцинація. Але нерідко  буває, що людина не пам’ятає, коли робила щеплення. Як бути у таких випадках? Якщо є сумніви, ліпше зробити аналіз на напруженість імунітету. Щеплення від дифтерії потрібне тоді, коли рівень антитіл падає нижче захисного рівня – 0,1 МЕ/мл. Вартість такого аналізу у лабораторіях «Аналітика» – 130 гривень, у лабораторіях «Синево» – 600 гривень. В обох лабораторіях аналізи достовірні. Але, якщо щеплення робили лише у далекому дитинстві, простіше зробити вакцинацію без зайвих аналізів.

А чи є у Харкові сироватка проти дифтерії? На «пожежний» випадок.

Часом плутають сироватку і вакцину. Вакцина – це анатоксин для щеплення. Вона для профілактики, щоби не захворіти на дифтерію. Сироватка – це антитоксин. Вона для лікування. Тому, що містить готові чужі антитіла, які починають боротися з дифтерійним токсином негайно. Адже часу виробляти власні вже немає, бо токсин вже руйнує все зсередини.

Так от. Вакцини у Харкові є. Їх достатньо для усіх. А от з сироваткою в Україні проблема. І у Харкові теж. Тому краще не ризикувати здоров’ям та життям – зробити щеплення. Безкоштовно. У своїй поліклініці за місцем проживання.

Розмовляла: Наталія Меркулова