Найбільш стійкими до морозів виявилися озимі культури харківської селекції

Такий висновок зробили науковці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, проаналізувавши стан посівів озимих культур у господарствах Харківської області.

Результати проведеного огляду свідчать, що посіви пшениці озимої на території Харківської області перейшли до фази виходу в трубку.

За результатами обстеження полів (після 8 квітня) виявлено пошкодження від’ємними температурами посівів пшениці озимої залежно від сорту, попередника, фази розвитку рослин, напрямку домінуючих вітрів (північно–західний) відносно розміщення рядків посіву.

На полях, де мінусові температури були в межах 6–8°С постраждали лише посіви сортів іноземної селекції (Франція, Австрія, Німеччина, Канада), що проявлялося в значному враженні усіх листків на рослині, зокрема центральних листків основних пагонів. На полях, де зниження температур становило мінус 9–12°С у сортів іноземної селекції відмічена загибель окремих пагонів, а у сортів вітчизняної селекції відмічалося підмерзання листових пластинок (на 5-60 %).

При цьому, найбільше враженими були сорти південної селекції. Найбільш стійкими виявилися сорти харківської селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, а також Інституту фізіології рослин та генетики НАН. У таких сортів на окремих полях відмічено незначне (3-7 % рослин) пожовтіння кінцівок листків (до 1 см) добре розвинених основних пагонів.

Помітно відстають у розвитку сорти з Центральної та Західної Європи, які створені в умовах помірних температур та достатньої кількості вологи і для максимальної реалізації потенціалу продуктивності, відповідно, характеризуються подовженим періодом вегетації. Їх висота 27-34 см, довжина конуса росту складає 4-5 мм, він перебуває на V етапі органогенезу та містить 16-19 колосків, у частини рослин конус деформований.

На посівах жита озимого густота рослин становить 2,5–3,5 млн./га, рослини мають 5–10 пагонів кущення, вторинна коренева система добре розвинена, йде активне утворення та розвиток вторинних коренів. Рослини практично не постраждали від дії низьких температур.

Враховуючи уповільнення процесів нітрифікації через дефіцит опадів та вологи у ґрунті в осінній період, навесні відмічається нестача доступного азоту в прикореневій зоні рослин.

У зв’язку з повільним наростанням температур при істотному бракові опадів спостерігається наростання вегетативної маси зимуючих та багаторічних бур’янів при відсутності сходів щириці та амброзії, які з’являться пізніше.

Таким чином, в умовах, що склалися, особливого значення набуває доступність та забезпеченість рослин азотним живленням,тому слід передбачити внесення азотних добрив, зокрема їх внесення позакореневим способом, а також якісний захист посівів, особливо від бур’янів, адже їх спектр як ніколи широкий через сприятливі умови перезимівлі.

За матеріалами: Харківська обласна рада

Нагадаємо.