fbpx

Останні новини

У найстарішому ботанічному саду України розцвіли дивовижні квіти

У Японії квітне сакура, у Китаї – дика слива, а у Харківському ботанічному саду – першоцвіти, дикі тюльпани та інші рослини.

Майже щотижня на відвідувачів чекає щось нове і неповторне – у весняному калейдоскопі щоразу зацвітатимуть унікальні квіти та набиратимуть краси екзотичні для нашого клімату дерева. Чим дивуватиме ботанічний сад харків’ян? Що нового з’явиться у колекції найближчим часом? Про це та інше у розмові з директором  ботанічного саду Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Олександром Альохіним.

Пройшлася затишними доріжками ботанічного саду. Відчуття відродження природи: милують око галявини первоцвітів, розпускається листя на деревах, от-от вибухнуть бутони магнолії. Чи усі дерева добре пережили зиму?

Зима цього року була неймовірно сприятливою для рослин. Без тріскучих морозів та з великим покровом снігу. І весна у ботанічному саду також розпочалася добре. Через м’яку зиму ранні весняні дрібноцибулинні рослини, які у минулі роки цвіли тиждень у кращому випадку, цього року цвіли три тижні. Деякі навіть місяць! Через велику кількість снігу земля не промерзла, збереглася необхідна рослинам волога. І такі умови рослинам дуже подобаються.

Окраса нашої колекції – іридодиктіум або цибулинний ірис, або його ще називають голландським ірисом. Вони вже відцвіли. Ця рослина вже давно бере відлік у нашій колекції. Ще у 60-х роках минулого століття метр ботанічної науки, відомий ірисознавець Георгій Родіоненко вперше відокремив цибулинні іриси в окрему секцію з родами гінандрірис, іридодиктіум, ксифіум та юнона. Відмінність їх в тому, що ці іриси зацвітають рано навесні і вони невисокі. Але найголовніша їхня систематична відмінність – замість корневища, як у всіх ірисів, вони мають цибулину. Чому ці іриси первоцвіти? У них усе аккумулюється у цибулині, потім рослина швидко зацвітає – вибухає квіткою, швидко відцвітає, надземна частина її відмирає до наступного року. Крім ранніх ірисів, у нашій колекції є різні первоцвіти: нарциси, первоцвіти справжні, підсніжники, проліски, пушкінії, ряст, рябчики, шафрани та багато інших. Зокрема, у колекції є 10 видів підсніжників з роду галянтус. Вони також невисокі, до 20 сантиметрів. Є сорти з махровою квіткою. Дивіться, дерева ще тільки прокидаються, а первоцвіти – як весняний квітковий вибух: галянтуси вже відцвіли, і крокуси, і весняний зимник з жовтими квітками, теж.

У вас велика колекція тюльпанів?

Тюльпани вже почали цвісти. Дикі. У нас біля 40 видів таких тюльпанів, тих, що ростуть лише у природних умовах. Те, що ми традиційно бачимо на клумбах, у магазинах, у вазах – це сортові тюльпани, отримані шляхом селекції. Такі тюльпани розквітнуть дещо пізніше. Селекція – це не швидкий процес, часом до першого цвітіння рослин потрібно шість-сім і більше років.

Наші співробітники з 1962 року займаються селекцією тюльпанів, з використанням видових або диких видів. Ми отримали низку гібридів, з яких вже 8 мають статус сорту та авторські свідоцтва на них. Це гібриди між видовими та сортовими тюльпанами. Наразі – час цвітіння видових або диких тюльпанів. Кілька видів з них вже зацвіли. Першими – дрібноквіткові, вже за тиждень – види з більш великими квітками. Разом з дикими тюльпанами цвіте білоцвіт весняний – червонокнижна рослина, що у природі росте у Карпатах та місцева пшінка весняна – якщо така погода триватиме і далі, завтра навколо усе буде жовтим.

Як оновлюється колекція ботанічного саду? Що з’явилося нового?

Щодо первоцвітів, то у 2014 році було завезено з Казахстану нові цибулинні рослини. Під час цвітіння ми їх запилили і отримали насіння, з якого вже маємо чотирирічні сіянці різних видів тюльпанів, рясту, шафрану та рябчиків. Деякі цибулинні рослини зацвітають лише на 7-10 рік після сходів. У нас також є унікальні тюльпани Регеля, єдині, що мають гофровану листову пластину. Вони зараз також цвітуть. А так звані «рябчики» поки готуються до масового цвітіння. Усе це з нової колекції.

Протягом останніх 3-4 років у нас з’явилося біля 30 сортів магнолії. Деякі ми придбали самі, але, як правило, нові рослини ми отримуємо по обміну між ботанічними садами, деякі нам дарують садоводи-любителі або благодійники. Є у нас і сакури, зокрема, сортові. Цього року буде цвісти сакура, яку ми виростили з насіння, що було зібране з рослин, привезених безпосередньо з Японії. Минулого року на сакурі було лише кілька квіточок, цього року, сподіваємося, цвістиме рясніше. У нас є білі сакури, рожеві, махрові. До речі, у Японії зараз сезон масового цвітіння сакури. Незабаром куточок Японії можна буде побачити і у нашому ботанічному саду. Суттєво оновилася і колекція хвойних. Ми чимало отримали нових карликових низькорослих рослин, що не займають багато місця. Активно насичуємо колекцію хвойних. На жаль, у нас трапилася велика біда. На території ботанічного саду по вул. Отакара Яроша хвойні дерева пошкодив короїд-типограф, і більше сотні дорослих дерев вже загинуло. І я побоююсь, що це ще не кінець. Лютуватиме короїд ще кілька років. З ним можна боротися лише у хімічний спосіб, але у межах міста заборонено застосування хімічних препаратів. До того, ж там поруч мінеральне джерело, що у Саржиному Яру. У світі існують біологічні методи боротьби з цим лихом, але до України вони ще не дійшли. Хоча, до прикладу, у Туреччині активно їх застосовують.

Я знаю, орхідеї – Ваші улюблені рослини. Їм Ви присвятили навіть свою наукову роботу. Чим може здивувати ця колекція?

Колекція орхідей у нас на рівні. Ми отримали кілька нових орхідей, тих що ростуть у відкритому грунті. І венерині черевички є, і коручки, і деякі інші види. Це цікава тема – орхідеї, що зимують у грунті. Чи не так? До того, ж розмір квітки венериного черевичка не менший за фаленопсис. Окрім орхідей, що ростуть у відкритому грунті, у нас з’явився цілий ряд нових і цікавих рослин. Зокрема, рослини родини ароїдних. Це кобро-лілея або арізема, родичка кали і антуріума. Ці рослини також зимують у відкритому грунті. Зараз у нас вже більше 10 видів цих аризем, зокрема амурська, японська та інші. Деякі ми вже висадили у дендрарії, кілька років вони вже цвітуть, дивують людей своїм незвичним видом суцвіття.

Чи знайшлося місце для нових пальм? Адже площа в оранжереї, де ростуть пальми, вкрай обмежена.

У нас з’явилася червонокнижна пальма Бісмаркія благородна, з красивим сизим листям. У природі вона росте лише на Мадагаскарі. На жаль, для пальм в оранжереї дійсно бракує місця. Там багато років росте фінікова пальма, жіноча особа. Але щоби вона плодоносила, їй потрібна пара. Але місця там немає! Ще одну велику пальму посадити там неможливо. Адже наразі існуюча займає майже усю оранжерею.

Наукова робота. Які напрямки пріоритетні?

Основне завдання ботанічних садів – інтродукція та збереження рослин. Тобто залучення рослин до умов, де вони раніше ніколи не зростали. В принципі на цьому грунтується уся діяльність ботанічних садів. Більш ніж сто п’ятдесят років тому наш ботанічний сад почав впроваджувати в агрокультуру нові сорти декоративних та їстівних рослин. Саме це відбувається і сьогодні. Нині, коли відкрилися усі кордони, за наявності коштів можна придбати будь-яку рослину. Але чи житиме вона? Аби дізнатись про це необхідно наукове обгрунтування культивування того чи іншого виду. Ботанічні сади цим й займаються – визначають для свого регіону певний асортимент рослин. Недарма у сільскому господарстві є таке поняття як районовані сорти. Це рослини, які за певних умов можуть рости у цьому регіоні, а за інших – ні. Ось такий приклад. Мабуть, багато хто знає або чув про Адамове дерево. Зараз воно дуже популярне. Родом воно з Китаю. З нього виробляють деривину: за чотири роки Адамове дерево виростає до 10 метрів. Але за певних умов. З’ясувалося, що в умовах Києва це дерево росте прекрасно, на Західній Україні та у Дніпрі – також, а от у Харкові – ні! За усю історію досліджень в умовах нашого ботанічного саду з 1962 року, коли ми почали його культивувати, дерево зацвіло лише один раз і відразу загинуло. Чому? Тому, що у Харкові більш різкий континентальний клімат, суворіші зими. Але є і зворотній приклад. Широко розповсюджений сьогодні клен американський – він також пройшов через наш ботанічний сад. У перші роки багато екземплярів його гинули, адже цей клен – рослина теплолюбна. Втім у решті – решт отримали форму, яка добре почувається у наших умовах. Вивчаючи біоморфологічні особливості рослин, ми з’ясовуємо чи підходять вони для життя у нашому регіоні.

Чи плануєте реконструкцію? Будівництво нової оранжереї, з огляду, що у старій немає де розгорнутися?

Два роки тому ми встановили нові котли для опалення оранжерей, більш енергоощадні. Ще придбали резервний генератор на випадок відключення електроенергії. У цьому випадку він самостійно вмикається в автоматичному режимі. Перекрили дах великої оранжереї, застосувавши нові енергоощадні матеріали. Щодо будівництва нової оранжереї, то ця тема обговорюється вже не перший рік. Потреба у новій оранжереї дуже актуальна. Але виходячи з сьогоднішніх реалій, необхідно навести лад хоча б в 11 вже існуючих оранжереях. Остання капітальна реконструкція оранжерейного комплексу відбулася у далекому 1938 році. Сьогодні є нагальна потреба надійного утеплення оранжерей, із застосуванням сучасних методів скління з повітряним прошарком, аби не втрачати дорогоцінне тепло. Ще велика проблема – система опалення. Агресивне середовище – висока вологість нещадно її руйнують. Ремонт системи опалення є у планах університету на цей рік. Сподіваюсь, що ці плани втіляться у життя.

Про що мрієте?

Про дороги і доріжки з твердим покриттям на території ботанічного саду, про під’їзні шляхи. А взагалі зробити ботанічний сад садом європейського зразка. Я бував у багатьох відомих ботанічних садах і парках Європи. Можу сказати: у нас дуже чудова колекція. Наш ботанічний сад найстаріший в Україні. Потрібно лише створити необхідні умови для відвідувачів.

Довідково. Ботанічний сад був заснований водночас з Харківським університетом у 1804 році. Це найстаріший ботанічний сад України. Загальна площа 41,9 га. Колекції розташовані на двох територіях та містять релікти, рідкісні та зникаючи види місцевої та світової флори, екзоти. Загальна кількість видів у колекції ботанічного саду становить понад 7000.

Розмовляла: Наталія Меркулова.