Наш досвід і довіра людей допоможуть зробити країну краще

Ми живемо у такі часи, коли кожна політична сила в Україні, яка мислить себе як патріотичну та державницьку, мусить знаходити відповіді на складні питання, що ставить перед нами сьогодення.

Сергій Чернов, голова Харківської обласної ради, президент Української асоціації районних та обласних рад про власне розуміння політичного майбутнього в країні.

Які, на Вашу думку, найголовніші питання, що вимагають найскоріших  відповідей і рішень?

Я не скажу нічого нового, це перш за все питання, від яких залежить економічний та соціальний розвиток в країні: мир і захист цілісності держави, подолання розколу в суспільстві, економічна криза, трудова міграція та якість життя на селі.

Не всі політичні партії здатні запропонувати змістовні відповіді на хоча б частину з цих непростих питань. Що скажете про Ваш потенціал?

Я переконаний, що ми можемо. І наша відповідь – місцеве самоврядування. Наведу лише кілька прикладів.

Зупинити трудову міграцію. Україна входить у десятку країн-донорів мігрантів. За дослідженнями Центру економічної стратегії кількість трудових мігрантів сягає 4 млн осіб. При цьому, одночасно за межами країни може знаходитися близько 2,6-2,7 млн осіб. Тобто, 16% працездатного населення вирішує працювати за кордоном.

Повернути життя у села. За повідомленням експертів Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, протягом 20 років в Україні зникло близько 500 сіл. Ще стільки ж значаться тільки на папері, але люди там не живуть. З початку 90-х до 2000-х з карти України зникали по 11 сіл щорічно. В останні вісім років – по 19.

На шляху до європейського майбутнього Україна обов’язково має модернізувати систему управління територіями відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування. Втім, імплементація у національне законодавство цього важливого міжнародного документу, схваленого Верховною Радою ще у 1996 році, так і не відбулася достатньою мірою.

Розпочате реформування місцевого самоврядування довело, що децентралізація, у тому числі фінансова, укрупнення громад шляхом їх добровільного об’єднання, створює потужні важелі для місцевого розвитку.

Але останніми роками ми стали свідками того, як дуже потрібна та навіть успішна реформа стала заручником у боротьбі за владу, а самі кращі починання та інноваційні процеси потонули у політичному протистоянні.

Ви дуже активно, на державному рівні намагались внести зміни задля подальшого руху реформи децентралізації.

Так. Я бачу ефективність роботи реформи в районах і зупинити набрані оберти буде великою політичною помилкою.

Проте, ми бачимо, що реформа місцевого самоврядування, якій вкрай потрібний міцний правовий фундамент, з 2017 року майже не супроводжується законодавчо. А які драматичні події супроводжували голосування за внесення змін до Конституції України, нікому не треба нагадувати.

Втім, необхідність реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, гостро відчувається на місцях. Українська асоціація районних та обласних рад, яку я очолюю, завжди принципово і послідовно виступала за продовження реформи, а у її згортанні бачила шлях в нікуди.

Отже, за таких обставин, головним локомотивом реформи місцевого самоврядування в Україні, приведення національної моделі територіального управління до норм Європейської хартії місцевого самоврядування  становляться самі органи самоврядування, як найбільш наближені до населення й такі, що розуміють виключну важливість цих перетворень для подальшого розвитку України як європейської держави.

Яким процесам, в першу чергу, сприятиме реформа місцевого самоврядування?

Забезпечити прозорість прийняття рішень, унеможливити існування пресловутих корупційних схем, повернути довіру до влади та залучити громадськість до питань управління можна лише через реформу, в основі якої буде Європейська хартія місцевого самоврядування.

Лише таким чином, створивши самодостатні громади, здатні розвивати свої території, забезпечувати комфортні умови для населення, створювати робочі місця та залучати для цього інвесторів, ми зможемо зупинити трудову міграцію, оживити село. Нарешті підтримати малий та середній бізнес, забезпечити повсюдне стале економічне зростання.

Саме у такій країні, на моє глибоке переконання, не буде місця для розколу суспільства, перманентного загострення політичної боротьби, що виснажує матеріальні та моральні ресурси.

Наш досвід, знання, відповідальність, довіра людей, яку ми здобули своїми справами, дають можливість зробити свою громаду, регіон, країну краще. А моральний обов’язок та суспільний запит спонукають нас до цього.

Нагадаємо.