fbpx

Останні новини

Дивовижний світ Писанки

Унікальний артефакт української культури, на якому життя переливається дивовижними барвами.

Писанка – це диво, яким можна милуватися не інакше, як затамувавши подих. Кожна писанка – ніби маленький світ, викладений вишуканим візерунком.

Про Слобожанську писанку, знаки та побажання, які вона приховує, ексклюзивна розмова з очільницею Харківського клубу писанкарства Наталією Кравченко.

Що для Вас заняття писанкарством? Що відчуваєте, коли творите це диво?

Відчуваю, що це дійсно диво! Адже у кожній писанці візерунком, символами, кольором можна закласти різні добрі побажання близьким і друзям. А ще я вірю, що побажання «закодовані» майстром на писанці, обов’язково здійсняться!

Писанка для мене  – це тайна, символи наших пращурів, що передали нам магічний зміст, гарні побажання, виражені з особливою любов’ю та добрий дарунок для друзів до Великодня.

Сучасні писанкарі розписують писанки під час посту і вкладають у їх створення свою душу, вміння та натхнення.

Чим відрізняється Слобожанська писанка від писанок інших регіонів? В чому її особливість?

Вона відрізняється тим, що має переважно рослинний орнамент – квіточки, листя різної конфігурації і у різних варіаціях. Квіткові мотиви не мають наявних ботанічних ознак, а складаються з трикутників, ромбів, завитків.

Аналіз відомих орнаментів з альбому писанок, виданого колекціонером і дослідником Сергієм Кульжинським, який  вивчав писанки різних регіонів,  свідчить, що писанкарі Слобожанщини захоплювалися ще й солярними знаками. Серед солярних знаків домінувала ружа або мальва, з 8 та 12 пелюстками.

Слобожанські писанкарі  ще використовували мотив «безконечника» – це лінія на поверхні яйця, що не має ні кінця, ні краю і символізує нескінченність Всесвіту. Безконечник ще сприймався як оберіг від нечистої сили. Лінія могла бути рівною, хвилястою, вигнутою, спіралькою. Ці «доріжки» утворювали на поверхні яйця квадрати або трикутники – символ триєдності буття, що спочатку означав Землю, Небо та Вогонь, а згодом – Трійцю. Характерно, що хрест, як мотив, на Слобожанських писанках майже не зустрічався, що свідчить про прадавнє їх походження.

Як самому розписати писанку? Чи це до снаги лише майстрам?

У нас писанки розмальовують навіть діти! А у переддень Великодня члени клубу писанкарства проводять численні майстер-класи з розпису писанок. Писанки малюють на живому яйці. Краще взяти куряче, на гусячому погано беруться фарби, а наші бабусі розмальовували яйця від молодих курей. Фарби треба брати рослинні, можна харчові барвники. Але вони недовговічні. Для писанок, що зберігають, використовують анілінові фарби.

Основні кольори Слобожанщини – зелений, жовтий, червоний, чорний. Зелений означає весняне пробудження природи, надію, життя. Жовтий – Сонце, тепло, врожай. Чорний – землю і її приховану силу. Червоний символізує добро, життя, радість. Саме червоне яйце і є головним символом Великодня.

Для розпису потрібний ще писачок. Що це таке?  Це дерев’яна паличка, на кінці якої закріплена крихітна ніби лієчка у формі конуса з тонким носиком-отвором, через який розтоплений віск витікає на яйце, малюючи тонкі лінії візерунка. Раніше писачки робили самі, його не складно зробити і сьогодні, але зараз його переважно  купують у  спеціальному магазині.

Ще потрібно приготувати свічку, над якою розігрівати віск, що у писачку, а також мати зразки писанок, щоб не порушувати давні традиції та символіку. А далі вже справа техніки.

Наносити воском орнамент, занурювати у теплу фарбу, щоб віск не розтанув, і далі крок за кроком: малюнок воском-фарбування, доки писанка не набуде закінченого вигляду. Завершальний етап – піднести писанку до вогню, щоб віск увесь розтанув. Обережно витираємо серветкою – і писанка у ваших руках засяє наче сонце! За півтори-дві години маємо неповторну прикрасу Великоднього свята і оберіг.

А який орнамент Ви малюєте на своїх писанках?

У мене є таке поняття як «модна писанка». Малюю пташок, візерунок -рушничок. Цього року малювала Дерево життя – це своєрідна модель Всесвіту і людини, символ роду. Дуже часто малюю листя дубу – символ сили, здоров’я, довголіття, благородства.

Окрім писанок існують ще крапанки, дряпанки, крашанки, мальованки. Чи несуть вони такі ж сакральні символи і обереги, як писанки?

З давніх-давен на великодні свята ще навіть у дохристиянські часи виготовляли крашанки – яйця, пофарбовані у будь-який один колір. На Великдень, як правило, у червоний – символ радості життя та торжество Воскресіння.

Крім писанок і крашанок існують дряпанки. Це, коли пофарбовані у темний колір яйця, дряпають потім за допомогою металевого вістря для отримання малюнку. Також є крапанки. Це коли гарячим воском наносяться плями, цяточки, точки на шкаралупу, після чого яйце занурюють у фарбу. Техніка подібна до писанки, але без візерунків. І мальованка. Яйце, на якому нанесений часто художній малюнок: натюрморт, окремі квіти, пейзаж або вигаданий сюжет. До гуаші або акварелі в цьому разі додають клей ПВА аби довше тримався малюнок. Малюють лише пензликом, а не рисачком. Щодо символів, то у цих техніках ними виступають самі кольори.

Харківський клуб писанкарства зберігає і продовжує цю народну традицію впродож чверті століття. Чи зростає останнім часом популярність писанки, як невід’ємної частини української культури?

Нашому Клубу писанкарства  імені Алли Овчаренко нині виповнилося 26 років. Власне з організації клубу і почалося відродження писанкарства на Харківщині, яке було мало не втрачено. Саме завдяки Аллі Павлівні, яка від самого початку очолювала клуб, сьогодні продовжується  традиція Слобожанського писанкарства. Вона була невтомною організаторкою численних виставок, безкоштовно навчала цьому народному мистецтву усіх охочих, щиро ділилася своїм досвідом. Вона просто жила цією справою, а перші її учні вже самі викладають писанкарство.

У клубі сьогодні 27 писанкарів. Ми не намагаємося  штучно збільшувати кількість членів, але і не відмовляємо, коли бачимо роботи справжнього майстра. Рішення ухвалюємо колегіально. А тих, хто займається розписом писанки, дедалі стає все більше. Все більше людей, яких надихає писанка, приходить на наші виставки. Попри усю свою недовговічність та крихкість, писанка пережила віки. Бо вартувала того, як неповторний мистецький витвір, як літопис нашого народу, що увібрав у себе генетичний код українства.

З Великоднем!

Розмовляла – Наталія Меркулова.